Шеф-редактор футзального порталу «5 x 5» не лише добре пише про футзалу, а ще й гарно грає на музичних інструментах, і, увага, пише вірші.

Як наші читачі, мабуть, здогадалися, далі буде поезія від Артема Терентьєва, яку ми плануємо лише розвивати.

“Лише один день”
Дай мені лише один день,
Де б я міг бути трохи щасливим.
Дай мені лише один день,
Де б я мав бути трохи сміливим.
Дай мені лише один день,
Де б я міг бути надто відвертим.
Дай мені лише один день,
Де б я міг бути занадто впертим.
Дай мені лише один день,
Щоб дізнатись відповіді на питання.
Дай мені лише один день,
Щоб сміливо сказати зізнання.
Дай мені лише один день,
Де б я міг тебе бачити знову.
Дай мені лише один день,
Де б був шанс на відверту розмову.
Дай мені лише один день,
Де б я міг пригадати той втрачений рай.
Дай мені лише один день
І зі мною хороші часи пригадай.

“Я тобі не розповім про свій біль…”
Я тобі не розповім про свій біль,
Бо ти все одно його не відчуєш.
І навіть якщо мій біль – твоя ціль,
Повір – ти його не залікуєш.
Я тобі не розповім про свій біль,
Бо ти – його велика частина.
Я тобі не розповім про свій біль,
Бо ти – його дно та вершина.
Я тобі не розповім про свій біль,
Бо ти, як ураган, у моїм серці вируєш.
Я тобі не розповім про свій біль,
Бо ти в житті іншим шляхом мандруєш.
Я тобі не розповім про свій біль,
Бо від нього ти ліків, на жаль, не знайдеш.
Я тобі не розповім про свій біль,
Бо тоді ти в моєму серці помреш.
Я тобі не розповім про свій біль,
Бо ти все одно його не відчуєш.
І навіть якщо мій біль – твоя ціль,
Повір – ти його не залікуєш.

Далі буде…

Автор статті: Terentyev.