Завершальна частина розповіді про перспективну молодь Першої ліги “U-17” від Артема Терентьєва.

Данило Лущай (універсал, «Темп-ЗАЕС», 2004 р. н.)

Це один з тих гравців, які лише зараз починають по-справжньому розкриватись. Ще нещодавно Данило Лущай наче і виділявся серед своїх партнерів по команді лише зарядженістю на чужі ворота та вмінням грати на «стовпа», то зараз він значно урізноманітнив свій ігровий арсенал. По-перше – він рухається по всьому фронту атаки, що створює суперникам зайві проблеми, оскільки Данило фактично почав грати «рухомого стовпа», і ці рухи не дають суперникам протистояти Лущаю належним чином. По-друге – Данило подекуди став сам розпочинати атаки своєї команди, особливо це помітно у критичні моменти гри, коли він намагається вести партнерів за собою, або ж при розіграші п’ятого польового гравця. По-третє – Лущай непогано бачить майданчик, і він може сам задавати темп атакам своєї команди. І по-четверте – це універсалізм Лущая, який особливо видно тоді, коли тренер «Темпа» Ігор Черненко випускає на майданчик Бутенка на позицію «стовпа», яку до того вже звільнив Лущай. Все це, безумовно, додає Данилові зайвих плюсів. А якщо враховувати той факт, що цьому гравцеві лише у червні виповниться 16 років, і у наступному сезоні він ще може пограти у віковій категорії U-17, то буде цікаво подивитись на його подальший прогрес (сподіваємось, що Лущай не зупиниться та продовжить прогресувати).

Назар Бутенко (універсал, «Темп-ЗАЕС», 2004 р. н.)

Ще один гравець у складі «Темпа», який у перспективі може стати непоганим «стовпом». Однак, на відміну від Данила Лущая, Назарові ще треба попрацювати над багатьма компонентами гри. Тим не менш, у Бутенка є сильні сторони, завдяки яким він цілком реально може без проблем адаптуватись у дорослому футзалі. Перш за все, це габарити. Назар – дуже фактурний гравець, і коли він приймає м’яч на «стовпа», то боротися з ним дуже складно, адже він дійсно дуже вдало прикриває м’яч корпусом, за рахунок чого має перевагу над суперником. Відповідно, він цим користується, коли намагається розвернутись та пробити по воротах. Якщо правильно зробити акценти, то Назар може стати тим гравцем, на якому суперники найбільше порушуватимуть правила, що теж є непоганою опцією. Також Назар володіє непоганим ударом. Але при цьому варто розуміти, що Назар Бутенко – це гравець, який постійно залежить від партнерів та їх пасів. Якщо пас був дуже хороший, то і Бутенко може проявити себе в повній мірі. До того ж, він більш комфортно почуває себе при позиційних атаках. Тобто, можна сказати, що до того, щоб Назар – це той гравець, до якого потрібний серйозний підхід (і Ігор Черненко, до речі, це чудово розуміє та намагається розвивати у свого підопічного наявні сильні сторони). І тоді на виході ми зможемо отримати «стовпа», який буде створювати проблеми будь-кому.

Данило Зінченко (універсал, «Темп-ЗАЕС», 2003 р. н.)

Кілька років тому Данило Зінченко, так само як і Владислав Голованов, був серед провідних гравців «Темпа». Однак, потім у грі Данила був невеличкий спад, і зараз він знову почав виходити на колишній рівень. Зінченко – це гравець – нестандартним мисленням, має непогану швидкість, і він є дуже вагомою опцією при розвитку швидких атак, оскільки може швидко розпочати атаку своєї команди, віддати точний пас на загострення, а також самотужки вирішити долю епізоду. Данило Зінченко – це футзалист, який буде корисним командам, котрі налаштовані на швидкий та комбінаційний футзал. Щоправда, є у грі Зінченка дуже серйозний недолік – він часто фолить, і ці порушення правил подекуди призводять до жовтих карток. І якщо Данило хоче пов’язати своє майбутнє з футзалом, то йому треба ретельніше попрацювати над цим недоліком.

Костянтин Романів (універсал, Рогатинська ДЮСШ ІФОР, 2003 р. н.)

Цей гравець вразив усіх своїм бомбардирським хистом. Особливо тут варто відзначити поєдинок проти ФК «Угорники», де Романів забив чотири м’ячі. А взагалі – якщо казати про цього гравця, то він хоч і бомбардир, але і на команду працює старанно, віддаючи передачі на загострення, які часто стають результативними. І в цьому його цінність. Окрім того, він є одним з лідерів команди з Рогатина. Хотілося б за ним поспостерігати ретельніше у наступному сезоні, але, вочевидь, це буде можливо за однієї умови: якщо буде створений чемпіонат України (U-19).

Арсен Бандура (універсал, Рогатинська ДЮСШ ІФОР, 2003 р. н.)

Ще один гравець команди з Івано-Франківської області, про якого варто згадати. Він теж виділяється, і його цілком реально можна вважати лідером команди Рогатинської ДЮСШ ІФОР. Арсен Бандура має непогану швидкість, не цурається йти в обіграш, тим більше, техніку він теж має. Однак, є один суттєвий мінус – подекуди, намагаючись самотужки вирішити долю епізоду, він заграється та може не побачити партнерів, які перебувають у перспективній для удару позиції. Над цим недоліком Арсенові треба попрацювати та зробити висновки. І якщо Арсен зробить правильні висновки, то він цілком реально може стрімко увірватись у дорослий футзал.

Роман Гнип (універсал, Рогатинська ДЮСШ ІФОР, 2003 р. н.)

Так само, як і Романів та Бандура, Роман Гнип є гравцем, орієнтованим на атаку. Принаймні, він дуже активно бере участь у атаках, і може як пробити сам (а удар у нього непоганий), так і віддати пас. Окрім того, Роман – дуже непоступливий гравець, і він одразу вступає у боротьбу за повернення м’яча, якщо його втрачає. Дуже корисний при високому пресингу. Тако Роман, завдяки своїм габаритам, може у деяких епізодах ризикнути піти на таран, або ж просто прикрити м’яч корпусом від суперника. Не цурається він і чорнової роботи. Як бачимо, це – різноплановий гравець, який буде корисним у будь-якій команді.

Ернест Романчук (універсал, ФК «Угорники», 2003 р. н.)

У цього гравця справжні спортивні гени. Рідний брат Ернеста Романчука, Олександр, наразі грає у молодіжній команді київського «Динамо» та має непогані перспективи на майбутнє. Що стосується Ернеста, то він дуже гарно розкрився у цьому сезоні Першої ліги (U-17). Він був тим гравцем, через якого йшла майже вся гра «Угорників». І не дивно, що саме він є «мозком» атак своєї команди та її лідером. Ернест володіє непоганим баченням майданчику, тонко відчуває гру, а також у нього дуже високий відсоток точних передач, що свідчить про його культуру пасу. Такий гравець, який вміє думати на кілька кроків уперед, може підсилити будь-яку команду. І якщо у Олексанра Романчука є майбутнє у футболі, то Ернест Романчук цілком реально може стати хорошим футзалістом.

Денис Кметюк (універсал, ФК «Угорники», 2003 р. н.)

Цей гравець виділяється своєю жагою боротьби та великим обсягом чорнової роботи, яку виконує. Тим не менш, окрім цього, Денис Кметюк непогано підтримує атаки своєї команди. Він може як віддати загострюючий пас, так і самотужки вирішити долю конкретно взятого епізоду. А завдяки досвіду, набутому у футболі, іноді здається, що у Кметюка два серця – він встигає відпрацьовувати на обох половинах майданчику. На нього варто звернути увагу тим командам, які цінують саме таких працелюбних футзалістів.

Максим Вишиванюк (універсал, ФК «Угорники», 2003 р. н.)

Не могли ми не згадати про найкращого бомбардира чемпіонату України (U-17) серед команд Першої ліги – Максима Вишиванюка. Максим – це яскраво виражений «наконечник» атак своєї команди. Ні, не «стовп», а саме «наконечник», який, завдяки своєму гольовому відчуттю дуже часто опиняється у потрібному місці та у потрібний час. Звичайно, хотілося б на нього подивитись на більш серйозному рівні. І якщо Вишиванюк прийме рішення надалі шукати себе саме у футзалі, а не у футболі, а Комітет дитячо-юнацького футзалу АФУ все-таки організує чемпіонат України (U-19), то буде цікаво подивитись на нього там. І, можливо, клуби FAVBET Екстра-ліги та Першої ліги теж звернуть на нього увагу.

Отже, це був моніторинг талановитих гравців, які протягом цього сезону грали у чемпіонаті України (U-17) серед команд Першої ліги. Але на цьому ми не закінчуємо оглядини 17-річних футзалістів. У третій, заключній частині нашого огляду ми згадаємо тих гравців, які, на жаль, не грали у чемпіонаті України, проте у перспективі можуть заграти на серйозному рівні.

Автор статті: Terentyev.