Ми прийшли першими, а… потім не було жодного кутика, де б не замешкало ЩАСТЯ.

Цього вечора ми прийшли першими. Коли в залі було порожньо і холодно, і тільки світло від прожекторів,яке танцювало на підлозі, таємниче пророкувало містерію.

За мить почали збиратися люди, ті, що сіли поруч нас, прийшли на концерт Терції вперше, інші, що сіли позаду були уже раз десятий.

Від людський очей і розмов ставало тепліше, і затишно. Навіть залізні перила від крісел ставали теплими на дотик.

В залі пахло корицею і квітами, такий цікавий букет ароматів. Одні грілися чаєм з корицею, інші до пелюсток троянд.
За великим пультом сиділи зосереджені хлопці, а навпроти сцени скакали від радості діти…

Ось одна мить і зал, наче вимкнули. На одну мить запала тиша, яка вибухнула оплесками і емоцією…

На сцену вийшли іменинники.????????❗️❗️❗️❗️❗️❗️❗️❗️

Після першої пісні, долоні вже пашіли від жару, і запах квітів і цинамону вже доповнював витончений запах жіночих парфумів і чоловічого одеколону….

А далі…

Далі почалася містерія, під назвою Музика….

Музика котилася великими хвилями голосу по залу, і наповнювала його ЩАСТЯМ….

Не було жодного куточка, де б не замешкало щастя. Воно було скрізь і всюди.

Ми збирали його в очі і долоні, в душу і серця, щоб в холодні осінні вечори мати до чого зігрітися.

Ці люди роблять унікальні речі, вони роблять людей щасливими, а щасливі люди— не хворіють!!!!

То щастя і вам!

З днем народження Терціє-!!!

Автор статті: Olena Bilous.