Термін «функціональна їжа» вперше з’явився в Японії в 80-х роках. З тих пір ця система, яка здатна «закрити» потреби організму в корисних речовинах, стала досить популярна.

Те, що харчові продукти можуть бути корисні, не новина. Проте філософія «їжа як ліки» в XIX столітті не користувалася особливою популярністю в зв’язку з розвитком фармацевтичної промисловості та появою сучасних лікарських засобів. На початку ХХ століття роках важлива роль правильного харчування в профілактиці захворювань і зміцнення здоров’я знову вийшла на перший план.

Протягом перших 50 років ХХ століття вчені приділяли увагу виявленню основних елементів, зокрема, вітамінів і їх ролі в профілактиці різних захворювань, пов’язаних з дефіцитом харчування. Цей акцент на «недостатньому харчуванні» різко змінився, проте, в 1970-х роках, коли хвороби, пов’язані з надмірним харчуванням, стали новою серйозною проблемою громадської охорони здоров’я.

В цей час звернули увагу на важливість харчових раціонів з низьким вмістом насичених жирів і високим вмістом овочів, фруктів, цільного зерна і бобових для зниження ризику розвитку хронічних захворювань, таких як хвороби серця, рак, остеопороз, діабет і інсульт. Вчені також почали ідентифікувати фізіологічно активні компоненти в харчових продуктах рослинного і тваринного походження, які потенційно могли знизити ризик виникнення різних хронічних захворювань. Ці наукові досягнення в поєднанні зі зростанням числа населення похилого віку, змінами харчових звичок, численними технічними досягненнями і ринком, дозрілим для введення продуктів, що сприяють зміцненню здоров’я, сформувалися в 80-х роках. Саме тоді і з’явилися перші функціональні продукти харчування.

Концепція «функціонального харчування» була розроблена в Японії в 1980-х роках, коли міністерство охорони здоров’я і соціального забезпечення зіткнулося зі зростаючими витратами на охорону здоров’я. Була створена спеціальна система, в рамках якої реєструвалися певні продукти харчування, які мають документально підтверджену користь для здоров’я. Зазначені таким чином продукти мають право на спеціальну печатку, а в даний час вони визнані продуктами для спеціального застосування (FOSHU). До липня 2002 року майже 300 харчових продуктів отримали статус FOSHU в Японії.

Як визначають функціональні продукти

Коли говорять про здорове харчування від https://mrvegan.com.ua/, мають на увазі продукти з додатковими властивостями, крім традиційної харчової цінності, в зв’язку з додаванням (збагаченням) додаткових інгредієнтів, нових або вже існуючих. Також до функціональних харчових продуктів відносять спеціально виведені сільськогосподарські культури, багаті окремими корисними речовинами.

Функціональна їжа розроблена таким чином, щоб мати фізіологічні переваги і/або знижувати ризик розвитку хронічних захворювань.

У чому плюси і мінуси функціонального харчування

Прихильники функціональної їжі вважають, що вона сприяє оптимальному здоров’ю і допомагає знизити ризик захворювань. Найпростіший і всім знайомий приклад функціонального продукту – вівсяна каша, оскільки вона містить розчинну клітковину, яка може допомогти знизити рівень холестерину. Інший приклад функціонального харчового продукту – апельсиновий сік, збагачений кальцієм для здоров’я кісток і зубів.

Функціональні продукти харчування є однією з найбільш інтенсивно досліджуваних і широко пропагованих областей в науці про харчові продукти і харчуванні. Однак слід підкреслити, що ці продукти та інгредієнти не є чарівними «таблетками» або панацеєю для здоров’я. Властивості функціональних харчових продуктів повинні ґрунтуватися на переконливих наукових даних. При цьому «золотий стандарт» – це повторювані, рандомізовані, плацебо-контрольовані дослідження за участю людей.

Проте на сьогоднішньому ринку є чимало продуктів, виробники яких стверджують, що вони є функціональними, проте дані, що підтверджують такі заяви, відсутні.

Автор статті: Януся.