20.10.2015 р. 
Поступово у вашого автора з’являється все більше вільного часу, тому маю більше можливостей вийти у місто та подивитися що там, як і де відбувається.
От буквально вчора прогулювався проспектом Чорновола (колишня вулиця 700-річчя Львова) і побачив цікаву новинку, яку робітники вже практично довели до ладу, залишилося владнати останні формальності, а саме поставити спеціальні знаки.
Читати далі...
Велосипедна доріжка на проспекті Чорновола
Поступово у вашого автора з’являється все більше вільного часу, тому маю більше можливостей вийти у місто та подивитися що там, як і де відбувається.
От буквально вчора прогулювався проспектом Чорновола (колишня вулиця 700-річчя Львова) і побачив цікаву новинку, яку робітники вже практично довели до ладу, залишилося владнати останні формальності, а саме поставити спеціальні знаки.
Читати далі...
Черговий робочий день триває, а це означає, що настав час порадувати наших читачів новими публікаціями на блозі.
І перше, про що ми будемо говорити, так це про футбол, адже буквально кілька годин тому із Києва прийшла досить таки цікава звістка спортивного масштабу.
Нижче ви дізнаєтеся про що йде мова.
В 11-ому турі чемпіонату України з футболу львівські Карпати на своєму полі приймали гостей із міста Полтава – команду Ворскла.
На жаль, наша команда знову розчарувала своїх відданих вболівальників та поступилася з рахунком 1-3.
Черговий робочий тиждень наступив, важко входити в нього після тривалих вихідних, але таки прийдеться.
Тем для розмов є багато, тому не гаймо часу, а поїхали… Як завжди, Воробус багато де був і має про що розповісти.
Розпочнемо з головної теми вчорашнього дня – жеребкування плей-офф до чемпіонату Європи, що наступного року буде проходити на полях Франції.
Наша національна збірна дізналася свого суперника і ним, до слова, стала національна команда Словенії з якою ми вже одного разу зустрічалися саме на цій стадії змагань.
За відсутності вільного часу ваш покірний не мав часу гуляти містом та дивитися, а що ж тут є новенького.
Часи потрохи змінюються і ближче до зими вільний час з’являється. Тому, по мірі можливості буду їздити районами міста та переглядати що там і як. А поїхати є куди.
Вчора от вашому покірному довелося прогулятися центром. Знаю, багато хто з читачів блогу подумає, що зараз почну писати про магазин «Рошен», що нещодавно відкрився у нашому місті.
У 6-ому турі чемпіонату України з футзалу львівська Енергія поїхала грати поєдинок в Івано-Франківськ до місцевого Урагану.
Традиційно поєдинки між цими суперниками завжди проходять у безкомпромісній боротьбі. Хоча, враховуючи теперішній рівень команд і чемпіонату загалом можу сказати, що бувають у прохідні матчі.
Нарешті після робочого тижня наступили такі бажані вихідні. Не сказав би, що так люди вже аж наробилися.
А все тому, що посеред тижня як грім серед ясного неба грянув вихідний день. Його нам держава поставила тому, що ми почали офіційно святкувати день захисника України.
І це вірно, а то вже набридли з цим 23-и лютого. Пора за радянські свята потрохи забувати.
Сподобалася мені фраза співробітниці, цитую: «Так би завжди було, що посеред тижня дають вихідний. Люди би себе краще почували…». Можливо і так…
Але, зараз не про це. Пора переходити до серйозних тем.
Після двох відповідальних матчів збірної в яких, нагадаю, синьо-жовті зуміли здобути одну перемогу й один раз програли, повертається на арени місцевий футбол.
Вже вчора поєдинком між Динамо та Шахтарем розпочався новий тур і, як бачите, розпочався він поєдинком грандів вітчизняного футболу на який очікували цілих пів року.
Як виявиться згодом, матч розчарує. Причин на це є багато і саме про них, а також враження від гри читайте далі.
Не часто Воробус пише на філософські теми, але на завершення цього дня спробую щось таке написати.
Причина – люди, які мене оточують. Складається таке враження, що люд чи то від погоди, чи від життя, чи ще від чогось просто дуріє. Самі не знають що з ними робиться.
Інколи як послухаєш, то аж смішно стає. Хоча, коли сміх проходить, розумієш, що цей масовий психоз заразний і треба все робити, щоб не стати таким як ці люди.
Минуло три дня від того часу, коли футбольна збірна України на своєму полі у надважливому поєдинку за вихід на чемпіонат Європи-2016 року поступилася з мінімальним рахунком 0-1 другому складу збірної Іспанії.
Тепер, як не крути, а синьо-жовтим прийдеться знову проходити сито плей-офф в якому ми ще ні разу не ставали переможцем.
От і думаєш так собі зараз, і чому головний тренер нашої збірної не став ризикувати у виїзному матчі з Словаччиною, вдома з Іспанією не випускаючи на поле нападників? Побоявся?
Мабуть так, але що ми отримали у підсумку? І так, і так, ми знову гратимемо у плей-офф.