Хто живе у Львові, той знає, що це чудове місто. Тут хороші люди, пахне старовиною, особливо у центральній частині міста, їздять трамвайчики по вузеньких вуличках і так далі.
Але, є у Львова як і у багатьох міст Західної України така негативна штука чи як то ще назвати як дощі. Вони як зарядяться, то можуть падати місяць. Прямо спокою нема ніякого.
От і нещодавно, люди так просили дощу, бо на город треба було його і як напросили, то тепер він навіть не думає переставати. Кожного дня дощ, це якийсь кошмар.
Тільки вигляне сонечко, вдягнеш білі штани і приходиш додому весь чорний. А все тому, що дощ, дощ, дощ і ще раз дощ.
Коли була спека навіть подумалося, що природа нас пожаліла і клімат трішки змінився. Хіба що так подумалося. Насправді все далеко не так.
Є люди, які тільки і мріють про дощ, але я до них не відношуся.
Чому я не люблю грозу?
Читати далі...
29.08.2011 р. 
Євро-2012 наближається. Завершуються останні приготування у містах, але, якщо чесно сказати, то роботи ще багато. Звісно, що я говорю за Львів, адже не мав можливості слідкувати за подіями у інших містах.
Готелі, стадіон, дороги, аеропорт. Саме ці об’єкти зараз найбільше цікавлять людей. Сьогодні ми поговоримо про Львівський аеропорт.
Читати далі...
Нещодавно ваш автор прийшов додому, сів за свого персонального компутера, увімкнув інтернет і перше, що мені прийшло у приватні повідомлення скайпу, так це звістка від мого знайомого, що у Львові на Високому замку відкривають телескоп.
На жаль, на відкриття я запізнився, бо запізно почитав повідомлення, але поставив собі за мету, що як тільки з’явиться вільний час обов’язково сходжу на оглядовий майданчик і подивлюся що ж це за такий телескоп відкрили.
Вчора така нагода мені випала, отже, про те як я ходив дивитися на телескоп на Високому замку читайте далі.
Відносини чоловіка і жінки завжди були на першому місці. Те як вони зустрічаються, як говорять компліменти, як цілують навіть, як переживають один за одного – це ціла історія. І, що цікаво, у кожної пари вона своя.
Ясно, що не завжди все буває так гладко, але таке вже життя, що нічого ніколи не вгадаєш.
У сьогоднішній статті ми поговоримо на цікаву тему, а саме – де зустрічаються із своїми коханими людьми.
Люблю я прогулюватися рідним містом. Правда часу, як завжди, у мене обмаль, тому не так часто я це роблю. Як кажуть, Воробус у бігах. Хоче щось побачити таке, щоб було цікаво відвідувачам нашого сайту.
Так от, нещодавно десь приблизно в обідній час я гуляв центром міста. Туристів у цю пору року багато, гіди тільки і ходять розповідають що, де і як. Ваш автор про Львів знає багато чого, тому мені подібні розмови не цікаві.
Чесно кажучи, не знав про цю неприємну подію, яка вчора відбулася у нашому місті. Все-таки п’ятниця – це перед вихідний день, тому всі тільки і чекають коли ж настане та субота і неділя, щоб нарешті виспатися. :)
І аж коли я ввечері прогулювався містом Лева, то почув у розмовах людей, що на вулиці Вірменській відбулася велика пожежа і лише завдяки випадку вдалося врятувати дитину, яка залишилася вдома.
Нещодавно у ЗМІ почув досить цікаву інформацію. Виявляється у Львові де-не-де почали сортувати сміття.
Це добре, так скаже не одна людина, але завжди є якесь але.
Що це за але, як вийти із цієї ситуації та інше читайте далі.
Як відомо, нещодавно ваш автор переміг у першій українській чи то світовій блогобитві. :)
Ваш автор, отримавши приз, вирішив відсвяткувати перемогу з колегами у Сихівському лісі.
Святкування, як завжди, вдалося, але я вам усього не розповів.
Цікава пригода відбулася зі мною по дорозі на місце, де ми вирішили присісти.
Що я такого побачив, як я на це відреагував та інше читайте далі.
В житті нашого регіону очікується досить знаменна дата – проведення ігор футбольного чемпіонату Євро-2012. Ця подія наробила багато галасу у пресі, на радіо і телебаченні, а також в Інтернеті, і я вирішив розібратися, який же на сьогодні стан підготовки нашого міста до Євро-2012.
Вчора ваш автор знову «відпочив» у центрі нашого міста. Чого мене так люблять ці пригоди? Я і сам не знаю, напевно такий вже від народження. Як кудись не піду, завжди зі мною відбуваються якісь приколи.
Діло цього разу було так, сидимо ми в генделику недалеко від площі Ринок і попиваємо пивко (безалкогольне).