4.09.2011 р. 
Всі ми любимо відпочивати. У кожного свій вид відпочинку. Хто любить відпочивати на дивані, хто закордоном, хто на озерах і так далі.
У сьогоднішній статті ми поговоримо про країну Болгарія, а саме про місто Несебр.
Це болгарське місто, яке знаходиться на Чорноморському узбережжі Болгарії, а саме на скелястому півострові завдовжки 850 м і шириною 300 м в 37 км північніше міста Бургас.
Несебр - одне з найстаріших міст Європи з населенням близько 10 000 жителів.
З античності тут до наших днів залишилися руїни фортечної стіни, вежі, ворота, рельєфи.
Пропоную вам переглянути фотогалерею саме цього міста:
Читати далі...
Місто Несебр (фото)
Всі ми любимо відпочивати. У кожного свій вид відпочинку. Хто любить відпочивати на дивані, хто закордоном, хто на озерах і так далі.
У сьогоднішній статті ми поговоримо про країну Болгарія, а саме про місто Несебр.
Це болгарське місто, яке знаходиться на Чорноморському узбережжі Болгарії, а саме на скелястому півострові завдовжки 850 м і шириною 300 м в 37 км північніше міста Бургас.
Несебр - одне з найстаріших міст Європи з населенням близько 10 000 жителів.
З античності тут до наших днів залишилися руїни фортечної стіни, вежі, ворота, рельєфи.
Пропоную вам переглянути фотогалерею саме цього міста:
Читати далі...
Ким Воробус тільки не був, це і співак, і дід Мороз, і в річці плавав одягнений, і футболіст і навіть хотів йти на фотосесію, але поки що з цим не вийшло. Може вийде якось іншим разом.
Сьогодні ж про інше.
Є у світі один цікавий блог про техінку, який веде пан Мислінський. Так от, нещодавно цей пан організував у себе на сайті конкурс.
Суть його полягала у наступному: людям треба було присилати до автора блогу свої історії пов’язані із мобільним телефоном. Мене це зацікавило, тому я сказав «горіла хата – гори і сарай» може щось і виграю. А приз за перше місце – 100 гривень, за друге – 50 гривень.
Як вчора мені повідомив пан Мислінський, історій на конкурс прислали аж дві, тому мене це дуже потішило, 50 гривень у кишені, але який майор не хоче стати генералом.
Як відомо, вчора у світі відзначали свято – День блогера.
Хто пив, не просихаючи, хто зробив собі відгул на роботі, хто писав огляди різних блогів, а, хто, як я, відповів на запитання вікторини, яку організував сайт troooll.com.
Як я відповідав на запитання, що я після цього зрозумів, які приколи були під час запису вікторини та багато іншого читайте далі.
Вчора ваш автор, прогулюючись містом, зустрів свою знайому. Ми так побалакали, посміялися і вирішили продовжити свою розмову в одному цікавому місці, де ваш автор ще не бував.
Чесно кажучи, до цього часу я щось боявся туди заходити, але будь які страхи треба переборювати. :)
Якщо ви ще не здогадалися куди я ходив, то скажу, що це «Острів суші», який знаходиться у самому центрі міста.
Про те як я їв суші, чи сподобалися вони мені, а також багато цікавого читайте далі.
Як романтично гуляти вечорами, а якщо збоку ще є ваша половинка – це краще вдвічі. Про це місто вже згадували у попередніх статтях, але, побачивши ці красиві фото, я не міг їх не залишити без уваги.
Якщо ви здогадалися, сьогодні мова іде про місто Ялта, але вона сьогодні буде не просто, і не золота, а вечірня.
Пропоную вам переглянути фотогалерею і помилуватися ще раз красою цього міста:
Як я вже повідомляв, вчора ваш автор з колегами ходив на футбол, а саме на поєдинок молодіжних команд наших Карпат і харківського Металіста.
Так от, ідучи по дорозі додому, мій колега пан Jorgen раптом згадав, що саме сьогодні у Львові відбувається цікава подія, а саме зустріч твіттерян і не тільки.
Перебуваючи у Криму, я побував багато де, але основним моїм місцем розташування було смт. Партеніт, де ми жили, засмагали на сонці, гуляли, купалися в морі і так далі.
Одного дня, прогулюючись вечірнім Партенітом, ми почули музику, яка лунала із території санаторію «Крим».
Спочатку ми подумали, що це музика із якогось кабака, яких на території санаторію є достатньо, але згодом нам пояснили, що це музичний фонтан, який є дуже популярним місцем у цьому містечку.
Як ми були біля фонтану, хто його побудував, що у ньому доброго, а що не дуже читайте далі.
У світі існують речі, які практично не піддаються якомусь аналізу, в першу чергу це відноситься до старих речей. Вони просто існують.
Ось і сьогодні Архіваріус робив порядки у своєму робочому столі і у одній із шухляд натрапив на колоду старих пошарпаних гральних карт. І в мене чомусь виникнула думка - а що ми взагалі знаємо про гральні карти? Адже ми знайомі з ними з самого дитинства і мені здається, що немає такої людини, яка б не тримала в своїх руках карти.
Личаківський цвинтар - одне із найвизначніших історико-культурних місць у Львові. Кладовище містить близько 300 тисяч поховань. Тут поховано багато видатних діячів культури, мистецтва, спорту, священнослужителів та інших відомих у минулому людей. На даний час Личаківський цвинтар вважається музеєм-заповідником.
Пропоную Вам здійснити віртуальну мандрівку по Личаківському кладовищу.