12.02.2011 р. 
Життя – це театр, а люди в ній актори. Так говорила одна відома людина. Думаю ви знаєте яка. :)
А ваш автор скаже нову фразу: «Життя – це смайли, без яких не можливо прожити». :)
Нещодавно, блукаючи по просторах інтернету як немовби по печерах, я наштовхнувся на досить цікаві картинки, на яких були зображені смайли. Вони мене так розсмішили, що не міг не поділитися ними з вами, шановні користувачі блогу.
Читати далі...
Такі любимі смайли
Життя – це театр, а люди в ній актори. Так говорила одна відома людина. Думаю ви знаєте яка. :)
А ваш автор скаже нову фразу: «Життя – це смайли, без яких не можливо прожити». :)
Нещодавно, блукаючи по просторах інтернету як немовби по печерах, я наштовхнувся на досить цікаві картинки, на яких були зображені смайли. Вони мене так розсмішили, що не міг не поділитися ними з вами, шановні користувачі блогу.
Читати далі...
Всім привіт! Нещодавно подивилась у кінотеатрі досить цікавий фільм під назвою «Турист». Зразу скажу, що фільм не про туризм та відпочинок. Навіть не знаю, до якого з жанрів його можна віднести – бойовик з елементами драми, чи швидше драма з елементами бойовика, але щоб зрозуміти – його треба подивитись.
Нещодавно Вашому автору довелося згадати фільм «Назад у майбутнє», але я переміщувався у минуле. Майбутнє, то я ще побачу, а от минулого вже ні.
Як я це зробив, що там було цікавого читайте далі.
Як я вже розповідав, нещодавно мені довелося здійснити зимовий похід в гори. Звісно, що туди краще ходити влітку, коли тепло, але є і такі відчайдухи, що тепла не чекають, а йдуть у зимову пору року. :)
У сьогоднішній статті ми поговоримо на таку тему як: «Що взяти з собою взимку в гори?»
Ось і закінчилась наша друга акція для коментаторів блогу Воробуса, яка тривала цілий місяць. Сьогодні о восьмій годині ранку був зроблений скріншот колонки "Кращі коментатори" і прийшла пора підбивати підсумки.
Дуже цікаво спостерігати за містом з висоти. Люди, дерева, машини і трамваї внизу здаються наче лялькові, а перед очима відкривається чудова панорама з дахів, вікон, куполів храмів, чорних ущелин вуличок, вузьких, покручених, з прямовисними стінами. Саме таким цікавим і чудернацьким є зимовий Львів з висоти пташиного лету.
Продовжую розповідати вам про мій зимовий похід на Говерлу.
На черзі третя – завершальна частина. Ці розповіді мені чимось нагадали всесвітньовідомі фільми-трилогії.
Отже, поїхали далі.
Як ви вже знаєте, вашому автору нещодавно довелося побувати на найвищій горі України – Говерлі, висота якої сягає 2061 метр заввишки.
Піднявшись туди ви хоч і замучитеся, але помилуєтеся чудовими краєвидами, які саме там перед вами відкриваються.
Пропоную вам переглянути фотогалерею про гору Говерла та її околиці.
Продовжую розповідати вам про мій зимовий похід на Говерлу.
У першій частині свій репортаж я завершив тим, що присів відпочити біля хижини чи як її можна ще назвати.
Цими вихідними вашому автору довелося здійснити екстремальну поїздку, а саме у зимову пору я з колегами вирішив піднятися на найвищу гору України – гору Говерлу.
Так як розповісти є багато чого, то мою розповідь я розділю на кілька частин.
Отже, перша частина – це переважно організаційні моменти і початок підйому.