2.09.2018 р. 
Продовжую розповідати про сходження вашого автора й компанії на гору Риси. Минулу частину розповіді завершив тим, що ми приїхали у Закопане, почав падати рясний дощ й, окрім поїдання різноманітних смаколиків у хостелі, ми більше нічого не бачили.
Вночі дощ не припинявся, а навпаки посилився. Якщо бути чесним, то у мене були великі сумніви що ми взагалі кудись заліземо. Хоча б до Морського Ока було б добре зайти.
Читати далі...
Сходження Воробуса й компанії на гору Риси. Частина друга
Продовжую розповідати про сходження вашого автора й компанії на гору Риси. Минулу частину розповіді завершив тим, що ми приїхали у Закопане, почав падати рясний дощ й, окрім поїдання різноманітних смаколиків у хостелі, ми більше нічого не бачили.
Вночі дощ не припинявся, а навпаки посилився. Якщо бути чесним, то у мене були великі сумніви що ми взагалі кудись заліземо. Хоча б до Морського Ока було б добре зайти.
Читати далі...
Нарешті у мене є час розповісти про сходження на гору Риси. Їздив туди я під час відпустки й вражень залишилося дуже й дуже багато. Щоб зберегти інтригу розповідь розділю на дві частини.
Перед тим, як перейду до детального опису моєї подорожі на найвищу вершину Польщі – гору Риси, хочу ще поділитися новими світлинами з цього походу. Реально, там є на що подивитися.
На перший погляд здається що вилізти на цю вершину нереально, але це лише на перший погляд. Якщо чогось захотіти, то неодмінно вдасться. І це, незважаючи на те, що похід займе 6-7 годин вашого часу.
Як і обіцяв, багато подорожую, тому не дивуйтеся що в останні дні на нашому ресурсі з’являється набагато менше публікацій якби цього хотілося нашим читачам.
4-й день подорожі озерами Свидовця наша компанія розпочала на галявині вище перевалу Околе. Як відомо, у цей день там вперше святкували фестиваль «Де бере початок Чорна Тиса».
Черговий день триває й на далі знову буде говорити про озера Свидовця. На черзі третя частина розповіді як ваш і компанія блукали у районі популярного курорту Драгобрат.
Черговий день настав, а це означає, що прийшов час порадувати наших читачів новими публікаціями. І перше про що будемо говорити, так це про похід вашого автора на озера Свидовця.
Першу частину розповіді завершив тим, що, приїхавши у село Кваси, ми лягли спати біля магазину. Наступний день обіцяв бути дуже важким. Прогнози згодом збулися.
Та, про все, по-порядку.
Як відомо, минулих вихідних вашому автору вдалося здійснити похід Свидовецьким хребтом. Окрім того, що наша компанія підкорила гору Близниця (висота 1883 метри над рівнем моря), так ще й вдалося відвідати чудові гірські озера, які розташовані якраз біля популярного курорту Драгобрат.
Черговий день розпочався, а це означає що настав час розповісти про похід Воробуса й компанії Свидовецьким хребтом. Так, як ми подорожували цілих чотири дні, то й про кожен день буду розповідати окремо.
Піднятися на гору Близниця та відвідати гірські озера планував давно. Якщо не зраджує пам’ять, то ще у серпні минулого року думав пройтися цим хребтом.
Після кількох днів так званої відпустки Ігор Воробус повертається на блог щоб знову радувати наших читачів новими публікаціями.
Запитаєте куди я зник? Відповідаю, їздив підкорювати чергову вершину. Більш детально про подорож Свидовецьким хребтом почну розповідати вже завтра. Сьогодні ж трохи філософії.