15.09.2016 р. 
Насиченим видається сьогоднішній день для Воробуса. Навіть протягом дня не мав часу порадувати наших читачів новими публікаціями. А тем то є багацько.
Але, це не означає, що цього не зроблю після приходу додому.
Тому, не гаймо часу, а розпочинаємо…
Читати далі...
Воробус відвідав 23-й форум видавців
Насиченим видається сьогоднішній день для Воробуса. Навіть протягом дня не мав часу порадувати наших читачів новими публікаціями. А тем то є багацько.
Але, це не означає, що цього не зроблю після приходу додому.
Тому, не гаймо часу, а розпочинаємо…
Читати далі...
Винники – місто районного значення, але тим не менше, підпорядковується місту Львову, а саме Личаківському району, адже знаходиться в якихось 5-ти кілометрах від цивілізації.
Хоча, якщо прогулятися Винниками, що й зробив нещодавно Воробус, то розумієш, що це місто з кожним днем все більше та більше розвивається.
На цьому блозі я не так давно, але встиг написати сюди трошки речей. Та й взагалі пишу не так давно, тому в сфері викладання думок на папір, я є новачком. Зазвичай а в тиждень я писав від двох до чотирьох дописів, якоїсь сталої регулярності не було.
Я писав від натхнення, від вражень та відчуттів, тому логічно було коли немає натхнення то немає про що писати. Це, звичайно, було не приємно, але писати я продовжував.
Черговий день наступив і, звісно, що він не може минути без публікації від Ігоря Воробуса.
І говорити ми сьогодні будемо знову про фільми, адже спільний проект Тараса Царика та мене продовжується.
На довго нас вистачить. Не знаю як там Тараса, а мене так. Нам не звикати працювати в екстремальних умовах.
Сьогодні хотів написати про надзвичайні та неочікувані ситуації, які в більшості випадків є неприємні. Мені здається, точніше я більше ніж впевнений, що немає людини, яка б не потрапляла у якісь непередбачені ситуації та з нею не траплялось чогось курйозного.
Черговий день наступив, а це означає, що настав час порадувати наших читачів новими публікаціями.
І розпочнемо ми з тривожної інформації. Справа у тому, що тепло так просто не проходить й також впливає на життєдіяльність людини.
Так і знав, що воно з часом може провокувати виникнення інфекцій.
Вже обіцяв собі, що буду старатися писати лише про позитив, але не виходить. А вина тому сміття, яке просто шокує львів’ян та гостей міста Лева від дня до дня.
Хто уважно слідкує за цією ситуацією, той знає, що вже кілька днів підряд Львів тоне у відходах.
І якщо так піде й на далі, то це грозить якоюсь епідемією. Ще цього нам бракувало…
Чому ж не вивозять сміття, у яких районах містах проблема й коли врешті-решт почнеться вивіз про це та не лише читайте далі.
Ну ось і ще один день, коли я продовжую писати. Хочу сьогодні, точніше зараз, викласти роздуми що до людей, а точніше тих, хто повністю один.
Так якось склалось, що за своє життя я зустрів не мало людей нічого, точніше вони повністю одні.
Чемпіонат світу з футзалу в Колумбії розпочався й сьогодні вночі свій прем’єрний поєдинок проводила національна збірна України.
Суперником нашої збірної був не хто-небудь, а діючі чемпіони світу – команда Бразилії.
Незважаючи на те, що ця гра розпочалася досить таки пізно за українськими мірками, а точніше в 2 годині ночі, ваш автор не міг пропустити таку гру. Все-таки, Україна не кожного дня грає з такою збірною.
Літні чемпіонати з футзалу завершилися й вже не за горами стартуватиме зимова ліга.
Саме напередодні чергового сезону АФЛУ представила промо-ролик до нового сезону, який буде вже четвертий за ліком.
Його ви зможете переглянути в самому кінці, а поки що кілька слів про Львів, а точніше про те, чому наше місто залишається осторонь цього свята футзалу. А дарма то. Думаю, що командам було би цікаво позмагатися за звання чемпіона аматорської ліги України.