Чемпіонат світу з футзалу в Колумбії розпочався й сьогодні вночі свій прем’єрний поєдинок проводила національна збірна України.

Суперником нашої збірної був не хто-небудь, а діючі чемпіони світу – команда Бразилії.

Незважаючи на те, що ця гра розпочалася досить таки пізно за українськими мірками, а точніше в 2 годині ночі, ваш автор не міг пропустити таку гру. Все-таки, Україна не кожного дня грає з такою збірною.

Тому, сон я відклав на потім і поринув у світ футзалу.

До гри багато хто з фахівців гри «5 на 5» говорив про те, що шансів у нас фактично нема, дана збірна дуже слаба по своєму складу й буде просто-напросто розгром.

Спочатку все так і складалося не на нашу користь. До 10-ї хвилини Україна «горіла» 0-2 і то так програвала без шансів.

Спершу прямим ударом зі штрафного відзначився Родріго (у цьому епізоді не кращим чином зіграв кіпер України – Євген Іваняк), а потім знову ж таки після стандарту забиває кращий гравець світу – Фалькао.

Що цікаво, наші футзалісти в ці хвилини не могли нічого створити біля воріт бразильців. Чесно, були думки навіть піти спати. Пахло розгромом.

Але, за декілька хвилин українці гру вирівняли, почали грати в свою гру, а титуловані футзалісти чи то збавили оберти, чи то думали що гра вже зроблена, але територіальна ініціатива перейшла до наших ніг.

У другій 20-ти хвилинці ми й взагалі були господарями становища на паркеті. А після того як Микола Грицина на 26-й хвилині скоротив рахунок у зустрічі до мінімуму, то бразильці зарухалися.

Рівно дев’ять наступних хвилин була інтрига, моменти виникали як в однієї, так і в іншої команди, але забили таки бразильці. Точніше зробив це наш гравець.

Хтось із бразильців прострелив, а Олександр Сорокін замість того щоб вибити м’яч з лінії воріт зрізав його у свої ворота.

1-3 і на цьому гра фактично була завершена. Інтрига померла.

Хоча, якщо робити зараз висновки по гарячих слідах, то можу сказати, що зіграли би досить непогано. Після нервових перших 10-ти хвилин справжнім звіром на воротах був капітан Євген Іваняк.

Добре грав Журба, Бондар, Овсянников. Єдиний, хто розчарував – це Білоцерківець. Але, що ми хочемо? Він пропустив багато через травму, його спеціально готували на чемпіонат світу, а тут ще й такий суперник.

Тепер у матчах з командами Мозамбіку та Австралії ми маємо виходити й доводити футзальній громадськості що чогось таки вартуємо.

Саме ці дві звитяги допоможуть вийти з групи… а там вже як карта ляже.

Автор статті: Vorobus.