Вчора до вашого автора звернувся всіма відомий пан Patron із проханням дати відповіді на запитання для його нового сайту про мистецтво.

Звісно що Воробус не міг відмовити, але якби ж ви знали які запитання на мене згодом очікували. Прийшлося сидіти і довго думати якби то гарно відповісти і щоб «не впасти лицем в болото» перед своїми читачами.

Про що таке питав вашого автора «пан-мистецтво» – Patron, чи вдалося мені відповісти на всі запитання і що я не вказав у цьому інтерв’ю читайте у сьогоднішній статті на блозі Воробуса.

Розпочну із того, що Воробус відкритий для всіх і може будь-кому дати інтерв’ю, лише треба про це попередньо зі мною домовитися. Пам’ятаю свого часу мене один пан запрошував на інтерв’ю «на живо», тобто на камеру, але я відмовився. Чому? Не люблю я камер та є ще одна причина чому на відео я не розмовляю.

А так письмово будь-ласка, чому б і ні?

Повертаючись до інтерв’ю Сашка. Так от, новий сайт його суто про мистецтво і запитання, відповідно, були мені на цю тему.

Признаюся чесно, в цій тематиці я трохи плаваю, тому намагаюся багато не говорити щоб щось не так сказати.

Перше запитання було розповісти про себе і блог, з цим проблем не було.

Друге – наскільки мій блог наповнений темами мистецтва. Я би не сказав що його нема на ресурсі, але, звісно, хотілося би щоб було більше.

Третє, четверте, п’яте – суто про то що я люблю, що знаю про мистецтво і так далі. Ой понаписував я там багато, ой понаписував.

Яке сподобалося запитання так це номер №6, а саме в яких видах мистецтва я себе пробував. Так от, там написав що колись співав у клубі. Зараз розповім про це детальніше.

Колись, ще як був малим, часто їздив в село до бабусі. З кимось там дружити то треба було, тому з часом знайшов людей із спільними до мене інтересами. Якось було Свято Незалежності і нас запросили співати. Цілий клуб людей і тут такі ми співаємо пісню «Ой на горі два дубки…».

Пам’ятаю ще співала зі мною така симпатична дівчинка Наталя, всі нам аплодували, хороші були часи, одним словом.

Ми тоді не думали про комп’ютери, а більше проводили часу і спілкувалися «на живо».

Спів від того часу я дуже полюбив і тепер як є нагода і бажання часто співаю на різних забавах.

Ось такі справи Воробуса та мистецтва.

Ну, і насамкінець, пропоную ознайомитися із самим інтерв’ю, як кажуть, у чистому вигляді. Його можна прочитати тут.

Автор статті: Vorobus.