Україна здавна славилась розмаїтою пісенністю, наші предки співали пісень з нагоди і без неї, під час роботи і на дозвіллі. Саме пісня увіковічує традиції у мовному, національному та духовному самовиявленні. Народні пісні виконувались колись та інтерпретуються зараз різними етно-ансамблями. До них належить гурт автентичного співу “Коралі”, який сформувався вже майже тринадцять років тому.

В нашій країні є багато людей, які знайомі із традиційною музичною культурою, проте більшість із них цікавиться естрадною музикою. Хоча є й ті, які прикипіли серцем до народної пісні. Як ви вже здогадалися, мова йтиметься про етно-виконавців. Отже, розпочинаємо серію статей про відомий львівський гурт “Коралі”.

Гурт автентичного співу “Коралі” був створений скрипалькою Галиною Похилевич і етномузикознавцем Ларисою Лукашенко у травні 2001 року, колежанки записували фольклор на Підляшші й Берестейщині. Цікавим є те, що манера співу у тій місцевості відрізняється від галицької. Існує багато гуртів, які співають винятково у Київщині, Полтавщині або тільки на Поліссі, а “Коралі” мали потребу показати, що співоча Україна надзвичайно розмаїта.

Сьогодні у складі гурту троє учасниць: випускниці Львівської національної музичної академії Галина Похилевич та Лариса Лукашенко, які тривалий час працювали в Інституті Народознавства у Львові, а також львівська акторка Людмила Зборовська. Власне, самі себе “Коралі” називають не “тріо”, а “фольклорним гуртом”, тому що мають надію на його розширення.

Чи знаєте ви про те, що пісні цього етно-гурту часто лунають на презентаціях, святкових зібраннях, у сиротинцях і на фестивалях? Зараз “Коралі” можна почути на мистецьких вечорах із різною тематикою. Учасниці гурту декілька років тому випустили свій диск, отож їх шанувальники отримали змогу мало не щодня насолоджуватися співом, відтвореним у манері Слобожанщини, Полісся, Гуцульщини, Берестейщини та інших етнічних земель України.

Лариса Лукашенко розповідає про різні манери співу: одноголосся в Карпатах, багатоголосся – в Центрі й на Сході України. Гурту цікаво спробувати себе, слухаючи традиційних виконавців чи то з дисків, чи в експедиціях, а також переймати їх манеру виконання. Спів для “Коралів” – це як творча лабораторія, адже виконавці постійно знаходяться у пошуках, щоразу відкривають щось нове.

Офіційно днем народження колективу вважається символічно 6 травня 2001 року — День святого Юрія. Проте співпраця й інтерпретування пісень розпочалось набагато раніше. У 1996 році завдяки спільному проекту із Лесею Герасимчук (“Королівські зайці”), новаторський гурт брав участь у фінальному турі конкурсу “Перлини сезону”. Але у Києві, у приміщенні філармонії, чомусь ніхто не оцінив їхньої авангардної ідеї — передати зв’язок поколінь через архаїчну пісню і різночасові костюми. Уявіть собі, журі розгубилося — частина суддів поставила найвищий бал, а інша частина – найнижчий.

До складу проекту входили: Леся Герасимчук – клавішні, вокал; Людмила Зборовська – вокал; Лариса Лукашенко – вокал, теленка, дримба; Галина Похилевич – вокал, скрипка; Геннадій Вербяний – гітара; Павло Пащенко – гітара; Андрій Войтюк – барабани, вокал.

Кожна народна пісня, пройшовши через творчу лабораторію композиторки Лесі Герасимчук, отримує нове, часто непередбачуване звучання та перетворюється в музичну міні – драму, що в певній мірі перегукується з музикою нового стилю під назвою арт-рок та стилістично поєднує риси рок-н-ролу, гранджу та інших дотичних стилів.

Важливою особливістю пропонованої музики є те, що народні мелодії практично залишаються недоторканими, незмінними, однак кожна композиція наповнена барвистими гармоніями, цікавими ритмами, несподіваними підголосками. У ній присутні імпровізаційні вставки, саме вони нагадують слухачам про те, що пісня є живою і неповторною, а коли її обрамляють,як діамант – такі чудові голоси перетворюються на скарб українського народу.

Автор статті: Anna Folk.