Сто років не бував у Східниці. Недаремно моя подруга навіть подумала, що я не бував у цих краях ніколи. А я таки бував ще у школі, але тоді ми були проїздом.
Читати далі...
Східниця (фотогалерея)
Сто років не бував у Східниці. Недаремно моя подруга навіть подумала, що я не бував у цих краях ніколи. А я таки бував ще у школі, але тоді ми були проїздом.
Читати далі...


17.03.2021 р.
Цьогорічне сходження на найвищу вершину України для вашого автора запам'ятається на тривалий період часу. Вперше я не зумів піднятися на вершину, вперше йшов разом з дівчиною, вперше стільки людей переживало чи ми живі, здорові.
На вихідних ваш автор і компанія вирішили не сидіти вдома, а вибралися у недалеку подорож у Свірж. Саме у цьому населеному пункті знаходиться замок, який був закладений ще у 15 столітті Андрієм і Мартином Свірзькими. Замок вразив у першу чергу тим, що знаходиться на висоті, навкруги вимальовуються чудові краєвиди. Шкода лише, що він не часто відчинений, але то таке.
На початку листопада у селі Хоросно Львівської області було відкрито музей загиблих літаків.
На даний момент у ньому можна побачити експозицію із дванадцяти літаків часів другої світової війни. Всі вони знайдені на території Західної України за минулі два роки. В основному це німецькі та радянські літаки. Серед експонатів є двигуни, кисневий балон, елементи парашутної системи та інше.
Продовжуємо розповідати про цікаві місця у нашому місті. Зокрема, цей пост буде присвячений нашим друзям тваринам.
На днях мені вдалося побувати у парку «Знесіння». Саме там, до слова, нещодавно була відкрита домівка врятованих тварин. Так, саме врятованих. Ми ж не можемо кинути у біді наших молодших друзів.
За відсутності можливості подорожувати за межами нашої держави, ваш автор скучати не став, а вирішив поїхати куди-небудь окрім Карпат. В останніх я вже майже усюди бував, тому на пропозицію хорошого приятеля поїхати на диво природи – Базальтові стовпи погодився без вагань.
Це мало колись відбутися. Вперше у гори ваш автор сходив у 2010 році.
Як зараз пам’ятаю, що першою моєю вершиною була Парашка. Йшов я туди неохоче, чомусь думав що замерзну, але після сходження заняття пішого туризму сподобалося.
На гору Синяк автор блогу ходив якось взимку. Тоді ми потрапили у серйозний снігопад і дякувати Богу чудом залишилися живими. Синяк запам’ятався негативом, тому особливого бажання знову підніматися цю вершину я не мав.
Але, є у світі такий чоловік як Володимир Ільків, який переконав мене таки піти з ним, вже не від водоспаду Гук, а з Буковелю.
Не сидимо вдома, а подорожуємо нашими рідними Карпатами. На цей раз ваш автор зібрав людей і поїхав у район аби не лише посидіти біля вогнища, поїсти шашлик, а й піднятися на вершини Синяк та Малий Горган. Останню в народі ще називають - "Кінець Горгану".
Сказати, що це проблема - це нічого не сказати. Це просто жесть.
Негода, яка лютувала у Західних областях два тижні наробила біди не одному хазяйству. Підтоплені будинки, обвали дерев, розмивання доріг тощо. Одне із місць, яке постраждало найбільше стала дорога на водоспад Гук (район Татарова).