15.10.2013 р. 
Сьогодні надворі 15 жовтня, вівторок, робочий день як і тиждень триває. Але, сумувати не варто, бо вже через декілька днів знову будуть вихідні і можна буде як слід відпочити з сім’єю, коханою людиною чи просто з друзями.
Про що будемо говорити сьогодні? Тільки не смійтеся.. Воробус вчора посеред робочого тижня завітав у такий заклад як – «Старгород». Чим він цікавий, так це тим, що там варять своє пиво, а також на людей ввечері очікує шоу-програма.
Давненько я там не бував, ще напевно з часів як наша команда «Українцем бути круто» перемогла у пісенному заспіві, а було це десь рік тому.
Думав ваш автор, думав, і таки відгукнувся на пропозицію колег сходити попити бокальчик пивця та поспівати-потанцювати.
Чи зміг на цей раз Воробус перемогти у заспіві, що змінилося з часів мого останнього візиту в «Старгород» та багато іншого читайте далі.
Читати далі...
Як Воробуса “занесло” у Старгород
Сьогодні надворі 15 жовтня, вівторок, робочий день як і тиждень триває. Але, сумувати не варто, бо вже через декілька днів знову будуть вихідні і можна буде як слід відпочити з сім’єю, коханою людиною чи просто з друзями.
Про що будемо говорити сьогодні? Тільки не смійтеся.. Воробус вчора посеред робочого тижня завітав у такий заклад як – «Старгород». Чим він цікавий, так це тим, що там варять своє пиво, а також на людей ввечері очікує шоу-програма.
Давненько я там не бував, ще напевно з часів як наша команда «Українцем бути круто» перемогла у пісенному заспіві, а було це десь рік тому.
Думав ваш автор, думав, і таки відгукнувся на пропозицію колег сходити попити бокальчик пивця та поспівати-потанцювати.
Чи зміг на цей раз Воробус перемогти у заспіві, що змінилося з часів мого останнього візиту в «Старгород» та багато іншого читайте далі.
Читати далі...
«Хто не бачив Пікуя, той не бачив ….», «Краще сто разів … чим один раз на Пікуй». Скільки таких віршиків є про цю цікаву гору, яку нещодавно довелося відвідати вашому автору.
А чи знаєте ви чому ж гора називається саме Пікуй? От саме таке запитання задавав ваш автор колегам, які йшли зі мною на гору. На жаль, точної відповіді вони дати не змогли, єдине що вони розповіли, так це легенду про нещасливе кохання, яке відбулося в краях гори ще за царя Гороха.
Давненько не пригадую, щоб восени були такі гриби як цього року. Де ви таке бачили, щоб люди в лісі ігнорували підберезники, підосичники, ті ж опеньки? А вина цьому всьому – білі гриби, які просто росли із швидкістю світла.
Воробус теж трохи назбирав грибочків на зиму, але якщо чесно, ще би десь з’їздив за урожаєм. Але, щось мені так здається – грибний сезон на цьому завершений.
Після досить таки тривалих теплих днів грянули морози, ночі холодні, дощів нема і, відповідно, гриби померзли, а нові не ростуть. Можливо ще станеться чудо і знову все буде у грибах.
Продовжуємо милуватися неймовірними пейзажами, які відкриваються перед вами якщо стоїте на вершині гори Пікуй.
При підйомі на цю гору можна спостерігати перепади висот, велику кількість рослинного світу, а вже на самій вершині на вас чекають - мальовничі скелі та стрімкі урвища.
Подейкують, що існує легенда про закоханого хлопчину, який помер під цими скелями, так і не дочекавшись позитивної відповіді від слів коханої людини.
Вчора одразу ж після повернення з гір вашому автору довелося поспілкуватися із колегами. Так от, всі як один хотіли глянути на фото, які довелося зробити нашій маленькій групі.
Воробус обіцяв що обов’язково поділюся не лише своїми враженнями із людьми, а й з громадськістю.
Гора Пікуй – це вершина, яка розташована на межі Львівської та Закарпатської областей. Її висота 1408 на рівнем моря і вона являється найбільшою географічною точкою Львівської області.
Що цікаво з цієї вершини можна глянути на таку знатну полонину як Боржава, а також на інші гори. Ну, і як не згадати краєвиди, які перед вами відкриваються.
Вчора ваш автор мав вихідний і з радістю відгукнувся на пропозицію колег – пана Юрія та пана Олега поїхати в гори або, як ще полюбляють казати люди, сходити в похід.
Вершину ми вибрали досить таки цікаву найвищу в Львівській області - гору Пікуй, висота якої 1408 метрів на рівнем моря.
На цих вихідних потрапив мені до рук, точніше сказати на ноутбук, один досить цікавий та загадковий фільм під назвою «Стокер» (в російській версії – «Порочные игры»), про який і хочу сьогодні розповісти.
Ні для кого не секрет, що зараз сезон грибів у розпалі. З ким лише не спілкуюся всі тільки й питають а чи назбирав Воробус грибів, а чи не знає куди би то поїхати щоб й собі назбирати лісових дарів.
Поки люди масово збирають гриби і насолоджуються останніми теплими днями, тим часом в Карпатах випав перший сніг. Звісно, це відбулося в горах і там це явище звичне, але факт залишається фактом – поступово ми наближаємося до зими.
З чим у мене асоціюється зима, так це із лижами, адже не секрет, що Воробус останнім часом захопився цим видом спорту.
Як відомо, 18 вересня блог Воробуса відсвяткував свій четвертий день народження. Особливих масових заходів не було, але для свої читачів ми приготували такий собі міні-конкурс.
Суть його була досить таки простою. Протягом більше як 9 днів вам треба було у коментарях до статті написати привітання блогу із днем народження.