12.07.2016 р. 
Дійшовши до вказівника на «на Маківку» ми трохи перепочили й задумалися, а куди ж йти далі, адже було дві дороги: одна ліворуч – автомобільна, інша – ґрунтова прямо по курсу.
Було прийнято рішення йти ліворуч, адже читав в інтернеті, що саме ця дорога є новою й по ній краще йти. Хоча, чесно скажу, колись будучи ще зовсім юним ходив на Маківку саме по старій дорозі. Там треба йти вздовж дороги, а потім різко звернути ліворуч та набрати висоту.
Читати далі...
Похід Воробуса та компанії на вершини Захар Беркут-Маківка. Частина друга
Дійшовши до вказівника на «на Маківку» ми трохи перепочили й задумалися, а куди ж йти далі, адже було дві дороги: одна ліворуч – автомобільна, інша – ґрунтова прямо по курсу.
Було прийнято рішення йти ліворуч, адже читав в інтернеті, що саме ця дорога є новою й по ній краще йти. Хоча, чесно скажу, колись будучи ще зовсім юним ходив на Маківку саме по старій дорозі. Там треба йти вздовж дороги, а потім різко звернути ліворуч та набрати висоту.
Читати далі...
Вихідні минули, видалися вони для Воробуса вже аж надто насиченими. Але, від того і є літо, щоб не сидіти вдома, а десь їздити, кататися…
От і вчора, 10 липня автор зібрав компанію у складі 11-ти чоловік для того щоб поїхати у село Тухля й саме там підкорити такі вершини як Захар Беркут та Маківка.
Перед тим читав в інтернеті, що подібний маршрут легко можна пройти за день, а загальна його протяжність близько 19-ти кілометрів.
Що ж, прийшлося пробувати…
Ну, а насамкінець цього робочого дня ваш автор розповість любителям гір про те, як саме треба оформляти дозвіл, який потім допоможе піднятися на мармароський масив.
Звісно, що найпопулярнішим тут маршрутом є підняття на вершину – Піп Іван Мармароський (висота 1936 метри) через полонину Лисича.
Що треба для того, щоб оформити дозвіл? Розповім як все робив ваш покірний автор.
А тепер про туризм. Літо – пора відпусток, тому завжди хочеться поїхати в таке місце, де буде цікаво відпочити.
Одним із таких місць є морське око – найбільше та найвідоміше озеро у Татрах. Розташоване воно неподалік польського міста – Закопане.
Туди або можна доїхати на громадському транспорті або ж пройтися пішки.
Те, що Воробус любить подорожувати – думаю не є чимось новим для наших читачів. Майже кожного року стараюся відвідувати нові для себе місця й само собою описувати їх у цьому блозі.
Одним із таких місць став хребет Аршиці, де давно мріяв знайти дива природи – гірські озера. Про них мені ще колись розповідав друг і з часом поставив собі за ціль їх знайти.
Збирався довго, продумував маршрут і таки минулого року їх вдалося розшукати.
Ну, а тепер настала черга розповісти нашим читачам про костел у селі Наварія , який нещодавно вашому автору вдалося відвідати.
Отже, під час моєї прогулянки цим населеним пунктом в очі Воробусу кинулася будівля, яка розташована неподалік автобусної зупинки.
А далі поговоримо на тему туризму. Наступило літо, тому вже не те що можна, а треба кудись вибратися.
На цей раз вашому автору вдалося побувати в такому селі Львівської області як Наварія.
Одеса належить до тих міст, які вражають кожного своєю самобутністю та історією. Цікаві місця Одеси і її принади можна перераховувати до безкінечності. Це місто, розташоване біля берега Чорного моря, відноситься до числа головних визначних пам'яток України. Архіваріус зробив добірку найцікавіших місць Одеси, які вражають уяву кожної людини та які Ви зможете відвідати під час своїх вихідних.
9 травня ваш покірний автор зробив першу вилазку в гори цього року. Ну, ще на лижі їздив у 2016 році, але це напевно не рахується.
Зимові види відпочинку – це одне, а походи на вершини Карпат – це інше. На цей раз ми вибрали вершину, на яку я планував з’їздити вже давно і її назва – Ключ.
Знаходиться вона в районі водоспаду Кам’янка. Не сказав би що на неї вибиратися аж так важко, але мене зацікавив той факт, що інформації в інтернеті дуже мало, та й фотографії з відео зрештою.
І знову поговоримо за справи туристичні. Після того, як вашому автору вдалося відвідати дві вершини неподалік міста Сколе, я склав маршрут, який сміливо можна використовувати щоб поїхати в гори на два дні й що, найцікавіше, їхати далеко то не треба – якихось 100 кілометрів.
Отже, цей похід я назвав: Львів-Сколе-водоспад Кам’янка-г.Ключ-г.Лопата-Сколе-Львів. За два дні його пройти можна і то без особливого напрягу.