Скільки вже живу завжди, коли починається Ралі, то все чую, що є жертви на цих змаганнях. Як не гонщики загинуть, то люди-вболівальники. Просто жах. 🙁

Що ж це така за гонка і що насправді відбувається там?

Ралі Дакар – це професійний ралі-рейд, відкритий для аматорських команд. Незважаючи на назву, це швидше гонка на виживання, ніж традиційне ралі – місцевість, яку проходять учасники, набагато складніша, а використовувані автомобілі – справжні позашляховики, а не модифіковані седани, що використовуються в ралі.

Сама ж гонка заснована в 1978 році, через рік після того, як гонщик Тьєррі Сабен загубився в пустелі і вирішив, що непогано було б тут провести ралі.

Спочатку маршрут пролягав від столиці Франції – Парижа до столиці Сенегалу – Дакара. Надалі місце старту варіювалося, і початок гонки навіть переносиdся з Франції до Іспанії та Португалії. Але фінішем завжди залишався Дакар.

У 2008 році з метою безпеки було прийнято рішення Дакар не проводити. За 10 днів до старту в Мавританії були вбиті четверо французьких туристів. Заради безпеки той ралі-рейд скасували, а наступні стали проводити в Південній Америці. Організатори дуже переживали за учасників.

Але, справа не у тому. Діло в іншому. Завжди, коли проводяться ці змагання – люди гинуть. Чи проклята ця гонка? Чи може недбалість організаторів?

Може її взагалі краще не проводити?

Ви тільки задумайтеся:

На етапах ралі-рейду майже щороку гинуть учасники, механіки, журналісти, організатори і глядачі. Жертвою став і засновник «Дакара» француз Тьєррі Сабен. 14 січня 1986 в Сахарі зазнав катастрофи вертоліт оргкомітету, в якому знаходився Сабен.

Немає точної статистики загиблих на ралі-рейді, так само як немає точних цифр постраждалих. Тих, кого ралі зробило інвалідом, теж дуже багато. Відомо, що самим чорним був «Дакар-1988». На ньому загинули шість чоловік. З них лише троє були гонщиками. (За неофіційними даними, в цілому ж за всю історію пустельного марафону загинули вже 48 чоловік, у тому числі 22 спортсмена.)

Причин, по яких відбуваються ці трагедії на «Дакарі» та інших ралі-рейдах, дуже багато.

Найпоширеніша – аварії. У пустелі є вкрай низькою вірогідність зіткнення з іншим автомобілем (хоча і таке трапляється), зате є що виникають раптом на шляху дюни-трампліни, зреагувати на які на швидкості 150 км / год практично неможливо.

Чимало «учасників» «Дакар» страждали і від терористів. Адже Африка, крім дюн і спеки, – це ще і високий рівень злочинності, а також війни, що тривають або закінчилися, але залишили по собі страшні сліди. У 1989 році африканські бандити-туареги розстріляли Citroen, в якому їхав француз Шарль Кабанов. Він загинув. Через сім років на міні підірвався вантажний Mercedes. Загинули два сиділи в ньому людину. На «Дакарі» 2001 року джип супроводу, в якому їхав португалець Жозе Едуарду Рібейру, також наїхав на міну. Йому відірвало ногу. Це трапилося на кордоні Марокко і Мавританії.

«Дакар» -2009 забрав життя французького мотогонщика Паскаля Террі, який був знайдений мертвим 7 січня через три дні після того, як його оголосили зниклим без вісті.

Цьогорічні змагання також вже не обійшлися без жертв:

Нинішній «Дакар», який другий рік поспіль проводиться на території Аргентини і Чилі, перше життя забрав буквально на старті. Щонайменше, одна людина загинула і п’ятеро поранені в результаті аварії на першому етапі між аргентинськими містами Колон і Кордоба. Аварія сталася на 75 кілометрі швидкісного спецділянки, коли під колеса джипа з гучною назвою «Воїн пустелі» потрапили глядачі.

Далі буде? 🙁

На змагання навіть звернув увагу Ватикан, назвавши організаторів безвідповідальними. Але, змагання проводяться і надалі.

Але, чи потрібно? Люди ж гинуть!!!

І насамкінець пропоную подивитися фрагменти цих змагань:

P.s. Мені подобаються гонки на КАМАЗах, то просто супер. 🙂

Автор статті: Vorobus.