Вчора Вашому автору і компанії довелося побувати на матчі-відповіді 4-ого кваліфікаційного раунду Ліги Європи між турецьким Галатасараєм і нашими львівськими Карпатами.

Атмосферу, яка панувала до й під час матчу, не описати словами.

Ми йшли на стадіон з боку Нового Львова, корки на дорогах були страшенні, автівки стояли ще від моста і дуже помалу рухалися до центру. Всі йшли на футбол.

Львову потрібно було не програти, з чим вони і справилися.

Пісні і крики «Слава Україні» лунали звідусіль. Дійшли ми до заправки, а там почалася товкучка. Не сподобалося, що було мало освітлення і можна було просто напросто когось загубити. Люди то ж йшли компаніями.

Доки ми дійшли в сектор, то квитки перевіряли 4 рази: на вулиці, коли вже доходили до самої брами, на вході на стадіон і вже у секторі.

Потім довелося бачити старого товариша, то казав пройшли на футбол безкоштовно, звісно що він стояв як і ще багато людей, але хоча б зекономив гроші. 🙂

Квитки наша компанія мала майже біля фан-сектору, з якого постійно лунали крики і пісні. Ми також не сиділи тихо, а допомагали підтримувати команду Нашого міста.

Найпопулярнішими закликами були:

Слава Україні – Героям Слава!
Слава Нації – Смерть ворогам!
Хто не скаче, той Москаль!
Карпати чемпіон!
Дави турків!

а також велика кількість пісень: «Там під львівським замком», «Ой чий то кінь стоїть», «Ще прийде час», «Червона Рута» та інші.

Не обійшлося і без петард, які кілька раз полетіли із фанатського сектору і без хвиль.

У першому таймі хвилю робили часто, а от у другому щось не дуже. Всі уважно затаїли подих і спостерігали за грою.

А потім були голи. Коли на 90 хвилині гол забив турок Айдін Їлмаз – стадіон замовк. Подумалося все, що називається приїхали. Мало напевно хто вірив, що Карпати ще у меншості відіграються, а вони це зробили, тим самим підтвердили крики фанів: «до кінця, до кінця».

Коли забив Артем Федецький, що опісля відбувалося на трибунах важко передати словами, це потрібно бачити. Обнімалися і раділи всі: від дітей до міліціонерів, які цього дня були такими спокійними. Стадіон був у екстазі.

Згодом пролунав фінальний свисток і люди просто танцювали, Ваш автор також. 🙂 Товкучка на виході була знову і було багато криків. Львів ще довго не спав.

Бачив як один дєд п’яний йшов і каже: «Тепер давай нам Ліверпуль, Зеніт, Динамо».

Побачимо, який сюрприз нам підготує жереб.

Карпати – чемпіон!!!

P.S. Чесно, прикол побачив сьогодні зранку, коли ще раз по відео переглядав голи і фрагменти поєдинку. Виявляється Карпати заробили дві червоні картки, куди я дивився невідомо. 🙂

Автор статті: Vorobus.