Всі за цей заклад відпочинку і говорять. То його хвалять, то він винуватець чергового скандалу, то ще щось. Як ви мабуть здогадалися мова іде про – ресторан Криївка, що знаходиться у Нашому місті за адресою: площа Ринок, 14.

Ваш автор вирішив на власні очі побачити це місце і заодно подивитися що у ньому є доброго, а що поганого. 🙂 Краще один раз побачити, чим сто разів почути – золоті слова якогось мудреця.

Одного дня Воробус зібрав компанію і пішов у «бандерівський ресторан».

Що я там побачив, які приколи зі мною там відбулися, про ціни та багато іншого читайте далі.

Що мені відразу ж сподобалося як я підійшов до місця дислокації ресторану, так це те, що вивіски із його назвою на вулиці не було ніде. А це означає, що якщо ти не знаєш адресу, відповідно Криївки і не знайдеш.

Заходимо ми у під’їзд, доходимо до великих дерев’яних дверей – зачинено. Ми давай стукати, відкривається віконечко і з нього голос: «Хто там? Москалі, комуняки серед вас є?».

На це мій друг і ще люди, що були зі мною відповіли: «Слава Україні». Це пароль до закладу. Якщо його не скажеш – у Криївку не впустять.

Заходимо ми, а тут прикол далі. Ваш автор зловив гав і забув сказати гасло. Охоронець відразу ж почав казати: «Серед нас є москаль». Я схаменувся і давай «Слава Україні».

Москаля відразу ж не стало. 🙂 Навіть 50 грам налили мені як і моїм друзям при вході. Це така у них традиція.

Охоронець відсунув книжки, і ми спускаємося на низ. Як там написано на стенді у яму, яку вирили ті ж москалі. 🙂

Внизу на нас очікувало вже багато людей. Вікова категорія різноманітна: від підлітків до вже старших заможних людей.

Сама Криївка була відкрита приблизно 3 роки тому, оформлена під націоналістичний стиль, всього перелічувати не буду, бо є про що розповідати. Тут можна почитати про Степана Бандеру, Шухевича, воїнів УПА і навіть при бажанні сфотографуватися у спеціальному вбранні і з зброєю.

До речі, скажу вам по секрету наша компанія теж ходила фотографуватися, поки нам робили замовлення.

Тепер до вже згадуваного замовлення. Коли ми прийшли відразу ж до нас підійшла офіціантка у спеціальному вбранні, сказала звісно що гасло і вислухала уважно, що ми хочемо тут їсти чи пити.

Страв також є до кольору до вибору. Як ваш автор не намагався їх запам’ятати, але все рівно по приході додому їх назви забув.

Ціни я би не сказав що з дешевих, але і би не сказав, що так аж так дорого.

От для прикладу 100 грам медовухи коштує 16 гривень, борщ – 18 гривень, пів метра ковбаси – 70 гривень, «москалики карасевидні» 14 гривень за сто грам тощо.

Ага, чуть не забув. У закладі постійно грає українська музика, яку при нагоді можна замовити через музичний автомат.

Зокрема, коли я сидів, то грала музика у виконанні «ВВ», «Океану Ельзи», а найбільше мені до душі припала пісня «Рости, рости черемшино…».

Тепер до туалету. Як ж у нього не зайти і не глянути що там до чого. Туалет – своєрідне лице будь-якого закладу.

Отож, сміятися я почав коли тільки у нього зайшов. Ні, ні, там все добре, чисто, просто на стінах було наклеєно багато папірців і це не просто папірці, на них були написані анекдоти про москалів. Я так захопився читанням, що і забув, що природа кликала. 🙂

Перекусивши, випивши медовухи наша компанія пішла звідси, щоб повернутись?

Звісно, що так.

Ось так я був у Криївці.

Насамкінець пропоную послухати вже згадувану мною пісню:

Слава Україні!!!

P.S. Не сподобалося мені лише те, що на зауваження мого друга, що шипшину заварили не так, офіціантка почала, замість того щоб вибачитися і принести іншу, спихати все на кухарів.

Автор статті: Vorobus.