Маршрутки – це суцільний прикол. До такого дійшло, що вже якщо їдеш у ній і не відбувається чогось цікавого чи смішного, то стає скучно. Подорож не вдається.
Нещодавно, як Вам уже відомо, я їздив на лижі у смт. Славське, покататися на них так і не вдалося, однак у транспорті туди і назад вдалося ще й як. І якщо вперед ми їхали поїздом і всі спали, то назад людей вже було набагато більше, був «білий» день і ще плюс ми їхали маршруткою.
Що цікавого там відбувалося, які враження на мене справила маршрутка та багато іншого читайте далі.
Отже, приїхавши із гори Тростян на вокзал смт. Славське переді мною і моїм товаришем постала інша проблема, як доїхати додому. Поїзди чи електрички до Львова за розкладом мали їхати аж ввечері. Залишався варіант з маршрутками.
Попитавши місцевих нам сказали, що маршрутки за напрямом Славське-Львів їздять щогодини. Одна з них якраз стояла на посадці і за 15 хвилин мала відправлятися.
Проїзд з курортного містечка до Львова на цьому виді транспорту коштує 27 гривень.
Ми з товаришем закупилися у місцевому магазині, бо їхати треба було довго, а точніше приблизно три з половиною години і зайшли у салон.
За деякий час маршрутка рушила. На перших порах було все спокійно. Їдемо та й їдемо, хто з пасажирів спить, хто милується незабутніми краєвидами, хто активно обговорює наболілі проблеми.
А потім почала нервувати дорога.
Таких ям, як на відрізку дороги Славське-Сколе, я вже давно не зустрічав. Навіть в найбільш віддалених селах – дорога і то краща.
Я з товаришем і ще кілька людей хто пив пиво, хто воду, хто щось жував просто «плювалися». У вашого автора за цей відрізок дороги три рази виливалося пиво на штани. Потім я зрозумів що це діло «пахне» і відложив пиво і воду на кращі часи.
Що цікаво наша маршрутка зупиняється досить часто, а у таких місцях як Тухля, Сколе, Стрий вона стоїть від 5 до 15 хвилин.
За цей час, як ви зрозуміли, можна купити і випивки, і хот-догів, і чіпсів. Що тільки забажаєш. 🙂
Перед нами сиділи хлопці з Донецька, які як і ми їздили на лижі. Вони явно не спали, а активно розмовляли і перехиляли чарчину. 🙂
Серед цікавинок також додам, що у Сколе сіла симпатична дівчинка, жаль, але вона вже була заручена. Згодом я це побачив. 🙁
А потім був Стрий, циганів на вокзалі – світ. Всі ходять по салону, просять, навіть на коліна готові стати, щоб їм дали копійки. Плюс ще у цьому місті в автобус зайшов якийсь дядько, що сам до себе розмовляв. 🙂
Спочатку всі на нього гледіли, далі пиво пили, балакали, а опісля заспокоїлися і десь після Миколаєва пасажири затихли. Більшість з них як і ваш автор поринули у сон, який завершився вже у Львові.
Ось так я їхав у маршрутці Славське-Львів.
Автор статті: Vorobus.
Бачиш Воробусе, як цікаво пізнавати світ, який тебе оточує. Тепер потрібно, щоб ти поїхав маршруткою до нашої столиці – Києва, а потім поділився своїми враженнями. 😀
Ага, але не на маршрутці а на поїзді, взявши квиток в жіноче купе 😀
Також можеш спробувати покататися за маршрутом Стрий-Івано-Франківськ, але на Коломийському чи Косівському автобусі!!! ДУЖЕ ВЕСЕЛО :evilgrin:
Найліпше є їхати елєктричков Стрий-Самбір!
на бамбетлі
Якби цей автобус так довго не їхав, то наш автор не мав би змоги написати таку цікаву статтю!
якість маршруток має бути кращою особливо коли далеко ідеш
матьора поїздочка була….досі не можу забути як пташеня постійно оглядувався на ту дівчину, що зайшла в Стрию :)))
В Сколе, а не в Стрию)))))))
В Стрию я з нею балакав, бо до неї приставали жебраки 😀
та яка різниця в Сколе чи в Стрию…факт залишається, що ти з неї очі не зводив….
А може то було кохання з 1 погляду?
соррі…той момент з жебраками і як ти з нею балакав пропустив, так як бігав за хот-догам і відправити листа 🙂
Та може все може бути.
Небезпечний вид транспорту-особливо переїзд на великі відстані!!!!! Таке враження що за рульом камікадзе!!!!! Їм гроші головне а там як буде!!!