Нарешті, після великої зимової паузи до нашого міста завітав великий футбол. І одразу ж на львівських вболівальників очікувало футбольне блюдо, іншим словом його не назвеш.

До Львова на гру із нашими Карпатами завітав діючий чемпіон України, поточний лідер чемпіонату і учасник 1/4 фіналу Ліги чемпіонів – донецький Шахтар.

На цьому поєдинку довелося побувати і вашому автору.

Що було цікавого до, під час і після матчу читайте далі.

Теплого недільного дня ваш автор і компанія зібралися на вулиці Стрийській і почали чекати маршрутне таксі, щоб доїхати до стадіону.

Ми ще між собою балакали на тему: «Чи буде на матчі Карпат із лідером чемпіонату цілий стадіон».

Думки розділилися, але як потім ми побачимо стадіон був забитий до відказу, навіть люди сиділи на місцях для пташок. 😀

На маршрутне таксі ми так і не сіли, бо компанія у нас була велика, а автобуси були набиті. Що робити? Або йти пішки або не знаю що, може летіти?

І тут смикалку проявив один наш колега, який підійшов до таксиста і договорився з ним, що довезе нас, незважаючи на те, що було нас шестеро. 😀

Цих хвилин 10 їзди були цікавими, бо ваш автор сидів у самому низу, а на мені було ще троє людей. 🙂 Але, доїхали.

На футбол ішли з різних боків, одразу було помітно – нас чекав супер-матч.

Щодо квитків. Їх купити ще можна було. Якась бабка пачками продавала їх біля входу з боку вулиці Стуса.

Контроль при вході на стадіон був слабенький: перевіряли людей вибірково.

І ось нарешті ми дійшли у наш сектор, сіли і зразу ж встали. Команду треба підтримувати і також ще нас підганяв фан-сектор, який знаходився поруч із нашим.

Вигуки: «Слава Україні, Слава Нації, Хто ми? Леви» та інші звучали із вуст вболівальників, зокрема навіть було чути: «Мусара». 🙂

Один із фанів у середині другого тайму виліз на огорожу і почав кричати: «Ааааааа, Львів, Карпати».

Також не можу не згадати 2 ситуацій:

1. Вболівальник, який сидів на 2 ряди нижче в один момент стає і каже всім: «Тихо, тихо, а ну сіли». Люди його послухали.

І тут він знову: «Стали на раз два три і робимо хвилю». Люд ідею підхопив і пішла жара. Правда тормозив хвилю трішки 23 сектор, де люди не хотіли вставати, але той фан так заводив народ, що 23 також піднявся і пішла хвиля.

2. Бійка у чи то 18 чи в 19 секторі. На перший погляд незрозуміло чому міліція туди пішла, але швидше за все між собою щось не поділили вболівальники.

А потім був гол. Ви собі тільки можете уявити що творилося у цей час на стадіоні. Люди були в екстазі. Обнімалися хто з ким тільки міг.

Звучить фінальний свисток арбітра матчу, який до речі своїми діями не один раз викликав свист з боку наших вболівальників і почалося святкування.

Вболівальники не розходилися, а дякували своїм футболістам за цю чудову гру.

Згодом Львів гуляв ще довго.

Насамкінець, пропоную подивитися відео, де ви побачите як львівські вболівальники святкують перемогу своєї улюбленої команди:

P.S. До цікавинок я би також відніс те, що на матчі було як на мене дуже багато представниць прекрасної статі. Куди не глянь оком, усюди вони і так одягнені, що аж голова починає паморочитися. 🙂

Автор статті: Vorobus.