Сьогодні на нашому сайті чергове інтерв’ю. Цього разу нашим гостем буде Богдан Согор.

Може ім’я і прізвище одразу ж вам нічого не скажуть, але ця людина відноситься до талантів України.

Нещодавно на блозі було опубліковано вірші, які цей юнак написав власноручно.

– Доброго дня, Богдане, спершу розкажіть нашим читачам, як Ви потрапили на наш блог?

Доброго дня, Ігоре, скажу відверто, вже досить довго я є відвідувачем вашого блогу, маючи вільну хвилинку часу завжди стараюсь зайти на нього і почитати що нового у Львові, інколи буває трапляються якісь кумедні історії вихоплені з побуту міста, як ось, наприклад, про «латишку» в 29 маршрутці.

В момент коли написав свої вірші, то одразу ж згадав про те, що на блозі Воробуса завжди можна почути думку інших людей на різну тему, і звісно що захотілося почути критику людей на свої рядки…

– Які рубрики на сайті Вам найбільше до вподоби?

Тут у мене проста відповідь: про Львів, мистецтво та культура, безперечно, та інколи спорт, тому що й сам я активно займався і стараюсь і надалі займатися силовими видами спорту.

– Що Вам подобається і не подобається у нашому блозі?

Напевно найбільшим достоїнством блогу є його оперативність, він постійно оновлюється, тут завжди «щось свіже», і він мені цінний тим, що на ньому розміщена інформація про світ, який мене оточує, про події, які відбуваються у моєму місті, а на рахунок недоліків, впевнений вони є, але якось їх не помічав, напевно тому, що їх співвідношення з «плюсами» дуже маленьке. 🙂

– Що можете сказати по автора блогу і що нового би хотіли побачити на блозі?

З автором знайомий досить недовго, так, що напевно надавати йому якусь детальну характеристику не зможу, але за час спілкування з ним, можу сказати, що це людина, яка любить свою справу (це стовідсотково), дуже енергійна, наповнена ентузіазмом, шукач нового і цікавого…

А щоб хотів побачити? Ну, напевно ще більше відвідувачів тоді було б ще цікавіше.

–Тепер переходимо безпосередньо до Вас, розкажіть, як вийшло так, що почали займатися написанням віршів?

Чесно кажучи, спроби написання віршів у мене були ще в школі, навіть виступав з ними на шкільному конкурсі, але, звісно, це були дитячі примітивні віршики..

І ось тепер, за стільки років, знову вийшло так що написав декілька віршів. Знаєте, напевно тут вони виступили у ролі інструменту вираження сильних емоцій, переживань, які були в мені на той момент. Коли «чаша» переповнюється, людині обов’язково потрібно знайти спосіб виразити, що твориться в її душі. Інколи таке враження, що вірші взагалі живуть окремим життям, і не ми їх пишемо, а вони вибирають нас, і заставляють викладати їх на папір саме тоді коли їм цього захочеться, бо декілька раз пробуючи написати вірш на чиєсь прохання я завжди виходив ні з чим.

– Чи складно це робити і чи потрібно, все-таки, мати якийсь дар?

Я вважаю, що нічого складного в написанні віршів нема, але все ж таки вони або пишуться, або ні, бувають дні, коли не здатен рядочка написати якби не старався, а бувають, що ручка не встигає за потоком думок.

А на рахунок дару, моя думка така: кожна, абсолютно кожна людина здатна до сублімації свого «Я», до самовираження, і в кожного це по-різному, наприклад, я виражаю свій внутрішній світ у рядках, хтось грою на гітарі, чи писанням прекрасних картин, або навіть перфекційним володінням м’яча на полі… В тому, що Бог наділив таким інструментом абсолютно всіх я впевнений на 100%, просто багато людей поклало його у шухляду…

– Чи можете Ви погодитися з тезою деяких людей, що вірші люди починають писати, коли особливо у когось закохані?

Це твердження безперечно є правдивим, але не єдиним. Причин може бути безліч, і людина пише в основному вірші в стані колосального емоційного збудження чи стресу, а оскільки кохання можна без вагань віднести до подій, які такий стан людині здатні подарувати, то воно у дуже багатьох випадках і є причиною початку писання віршів…

– Що порадите людям, які будуть пробувати писати вірші?

Хочу сказати, що коли хочеться написати вірш, то не потрібно собі в цьому відмовляти, а спокійно сісти і дозволити йому бути написаним вашою рукою, це приємний процес… Основне, не спішити, але й не зволікати, одним словом ви все самі відчуєте, і точно будете знати як діяти…

– Чим Ви займаєтеся у буденному житті?

Поки, що я студент ЛДУВС, майбутній економіст, активно займаюсь спортом, у минулому армрестлер, а зараз – це пауерліфтинг та бодібілдинг, звісно люблю у вільну хвилинку почитати гарну книгу, чи переглянути достойну кінострічку…

– І ще одне питання, яке я задаю всім чоловікам – що Ви можете сказати про сьогоднішніх дівчат?

Що ж, досить цікаве запитання. Я вважаю, хто б і що не говорив (взагалі дуже рідко керуюсь стереотипами) дівчата сьогодення ні на йоту не відрізняються від тих які жили 50, 100, чи 500 років тому, вони і, як і тоді підкорюють нас, заставляють наше серце битися швидше, писати картини, вірші, здійснювати божевільні вчинки, радіти, страждати.. І як тоді, так і зараз ми чоловіки не уявляємо свого життя без них…

– Ваші побажання користувачам блогу Воробуса?

Так склалося, що багато користувачів цього блогу я маю честь знати особисто, але є тисячі з котрими ніколи не доводилося зустрітися. Тож бажаю усім, звичайно, отримувати насолоду від користування блогом, і побільше насичених барв в житті…

Дякуємо пану Богдана за це змістовне інтерв’ю і бажаємо від нас віри у власні сили. 🙂

Автор статті: Vorobus.