У мене сьогодні якийсь незвичайний день, потихеньку починаю збирати свої нагороди.

Я хоч і людина дуже скромна і мало показуюся на людях (переважно ходжу в окулярах), але якщо дають якісь призи чи грамоти чи навіть якісь визнання дуже приємно.

Просинаюся я зранку, починаю збиратися на роботу, аж тут мені в голові промайнула думка, що треба зайти на один цікавий сайт. Називається він – “Український Інтернет”.

Чого я туди поліз, спитаєте ви?

Все просто, глянути які там результати нашумівшої на весь світ блогобитви, залишити де-не-де коментарі і просто подивитися що там новенького кинув пан адмін Андрійко. 🙂

Результати фіналу блогобитви мене потішили, поки я відпочивав виявляється люди за мене не забули і активно голосували. Якихось два дні і я здобуду почесний трофей. 🙂 Тьху, тьху. Щоб не наврочити де часом.

Як повідомили мене місцеві аміни, може ще і призи переможцю якісь будуть, що саме це буде не знаю, можливо інтерв’ю, а може грамота? 🙂

Треба ще трішки почекати.

Йду я далі, дивлюся чи хто бува мені що не відповів. Коментувати особливо не було що, тому я почав читати нові статті. І тут почалися приколи на які явно не сподівався.

Виявляється сайт «Український інтернет» удостоїв мене звання – Заслужений коментатор “Українського інтернету”.

Це відбулося тому, що ваш автор побив рекорд по коментуванні. За місяць я написав більше сто коментарів.

Тепер, за словами адміна сайту, на мене можуть орієнтуватися інші коментатори цього сайту.

Це перший приз, який я здобув у всесвітній мережі інтернет, сподіваюся найближчим часом буде ще один, а якщо і пощастить, то і ще. 😀 Щось мене понесло. 🙂

Багато моїх знайомих одразу ж сказали слова наступного типу: «Що тобі з того заслуженого коментатора?

Краще би тобі щось толкове подарували, наприклад премію якусь, поповнення рахунку і так далі».
На це я відповів дуже критично: «Не у грошах щастя, за те люди мене знають все більше і більше». 🙂

Зараз Воробус досиджує останню годину на роботі, а ввечері буде святкувати своє звання.

Напевно, все-таки я зраджу своїм традиціям пити безалкогольне пиво і чисто символічно вип’ю 50 грам конячку. 🙂

Насамкінець, хотів би подякувати сайту Український Інтернет за це звання і побажати їхньому ресурсу подальшого процвітання.

Щоб у вас було багато відвідувачів, але на один менше чим у мене. 🙂

Дякую за увагу!!!

Автор статті: Vorobus.