Як відомо, вчора у цілому світі відзначали свято, яке має назву – День туриста. У цей день у нашому місті було кілька заходів, де людям обіцяли провести безкоштовні екскурсії по різним куточкам Львова.

Воробус спочатку не планував нікуди йти, бо я ці халяви не люблю, але так вже склалося, що я таки відвідав кілька заходів присвячених міжнародному дню туриста.

Ваш автор хворіє і то серйозно, зранку я вирішив таки сходити до лікаря, щоб той подивився що зі мною. Приходжу я у місцеву поліклініку, шукаю у списку свого терапевта, а на стенді написано – на курсах. Ну добре, сходжу я до лора, шукаю по цьому ж стенду – у відпустці.

Та що ж таке, шукаю іншого терапевта, також у відпустці, є якийсь там але на нього треба чекати ще дві години. Та ну їх. Розвертаюся і йду додому. Отака у нас медицина.

Виходжу з поліклініки і тут зустрічаю свого приятеля. Ми так з ним побалакали, і останній вмовив мене відвідати з ним кілька заходів присвячених дню туриста.

Та чому б і ні? Це багато часу не займе, тому Воробус погодився. Перше куди ми пішли – це у музей-аптеку, яка знаходиться на вулиці Друкарській.

Заходимо ми у середину, питаємо а де тут музей, а там жіночка нам каже, що ось тут, платіть за вхід і все ми вам покажемо.

Ахахаахахах, платіть? З якого це дива ми маємо викладати гроші, якщо сьогодні вхід сюди безкоштовний. Кажемо ми їй про це, а вона нам відповідає а де ви таке взяли.

«Ну, якщо ви десь так то вичитали, то вже ідіть безкоштовно», – сказала жіночка. Чесно кажучи, після оцих всіх розмов мені не захотілося туди заходити і я пішов геть.

Йдемо далі, галерея Равлик. Там о 12 годині мала розпочатися якась там виставка левів. Та йдемо туди, приходимо десь так година 12.07, вхід зачинений, ми стукаємо ніхто не відчиняє. Та ну їх, я що буду тут до завтра стояти?

Совок є совок.

По дорозі Воробус зустрічає пана П з дівчиною, він якраз повертався із Ратуші. Ну хоч там вхід був безкоштовним.

Долучаємося з другом до пана П і йдемо на екскурсію грецьким Львовом. Вона розпочинається о 12 годині на вулиці Фурманській. Все то добре, екскурсія розпочалася, але є одне але, на проспекті Свободи ведуть ремонтні роботи і поки я з другом переходили через вулицю, то загубилися.

Виходить така наша доля, йду я додому, проходжу повз фонтан, підходить до мене жіночка і каже: «може вам екскурсію провести Львовом?». Ахахаахах, на що я відповідаю, що я тобі сам екскурсію проведу.

Йду далі, проходжу повз галерею Равлик, там уже відчинено, як не дивно. Але, я не захотів туди заходити, не люблю я не пунктуальності.

Вчора ввечері зайшов в інтернет і почитав багато негативних відгуків про День туриста у Львові.

Подібні казуси відбувалися не тільки зі мною, а і з іншими людьми. Зокрема, з людей, які прийшли у Шевченківський гай на вході вимагали гроші, хоча перед тим казали що вхід буде безкоштовний.

От ви мені скажіть, шановна владо, чи хто там організовував ті дійства. Навіщо дурити людей? З отаких от речей потім з нас сміятимуться. Звісно, що я у Львові вже знаю практично все, а от туристи, які дійсно до нас приїхали що про нас подумають?

Автор статті: Vorobus.