Razan в Італії: перші враження

Razan в Італії

Наша нещодавно відкрита рубрика «Українці за кордоном» продовжується. Але, сьогодні не буде традиційних питань і відповідей від людини, яка живе за межами України, а трохи інше.

Хто уважно слідкує за новинами блогу, той знає, що наш активний дописувач і просто герой – Razan залишив терени України та поїхав в Італію.

Вже більше як тиждень він там перебуває. Як він там, чи подобається йому Італія та багато іншого читайте від нього самого далі.

Перебуваючи вже тиждень як в Італії, хочу написати про різницю, яку за цей короткий час, я встиг відчути. Порівнювати я звичайно ж буду з Україною, моєю Батьківщиною.

Отже, що перше мені кинулося в очі так це те, що все зроблено зі смаком і акуратністю. Не важливо чи це газон, посаджене дерево або зроблена клумба, в якій не порожні пляшки з пива, горілки, кока-коли, не купа шприців та пачок з-під цигарок, а декоративні камінці, акуратно підстрижена трава.

Люди з обмеженими можливостями. До них в Італії зовсім інше ставлення.

При переході дороги, ти не чекаєш, чи зупинить водій свій автомобіль, або поїде “через тебе”. А просто спокійно переїжджаєш дорогу, тому що він по-любому зупиниться, і не важливо чи їде він на “Фіаті” або на “Порше”.

Також читайте:   Воробус і єгипетські геї

На вулиці на тебе не дивляться як на якогось не нормального, а вітаються, посміхаються, знайомляться, підходять, подають руку…

Їздив вчора за покупками в супермаркет. Закупилися – стоїмо в черзі з мамою і сестрою. Коли люди побачили, що я на візку, відразу розступилися і сказали – проходьте…

Заїхали якось на паркінг, машину довелось ставити на 3 поверсі. Підходимо до ліфта – не їде.
Для мене це звична ситуація, коли ліфт не працює.

Коли службова людина, яка там працює, почула що не працює ліфт, одразу ж викинула сигарету, і допомогла звести візок до низу, при чому усю дорогу вибачалась.

І ще один момент, щоб отримати мені прописку, отримати всі необхідні документи, мені потрібно просидіти в навушниках 5 годин, і прослухати свої права, що мені належить і що мені зобов’язана надати держава.

Але, не дивлячись на всі плюси Італії і мінуси України, дуже важко морально. Сумується за домом, яким би він не був ..

Життя в Італії продовжується… При можливості ще поділюся враженнями про цю країну.

Висловлюю подяку пану Razanу за цікавий репортаж із Апеннінського півострова.

Автор статті: Razan.



Також раджу прочитати:

коментарів - 2 може ще щось напишете?

  1. Vlad 16.07.2012 пише:

    Дуже цікавов було почитати, так як Італія – моя мрія) дайош враення після другого тижня!=)

  2. Razan 17.07.2012 пише:

    Дякую.
    Якщо буде щось цікаве, буде чим поділитись, то я обовязково поділюсь! 🙂

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*