Сьогодні надворі 20 серпня, перший робочий день перед тривалими вихідними, які на нас очікують в кінці цього тижня. Наша країна святкуватиме свій день народження, а, отже, і святкувати нам, людям треба як слід. Про вихідні ми ще поговоримо згодом, а зараз про те, чим займався ваш автор на вихідні.

Погоди як такої для купання не було, а отже цього разу вирішив приділити увагу здоров’ю, а саме спортивному бігу. Бігати просто так я не люблю і з радістю відгукнувся на запрошення свого друга побігати з його компанією у великий футбол.

Чесно вам скажу, ще десь років два тому я практикував такі ігри, але після того як повністю перейшов у футзал, то було не звично бігати на траві та і в полі давно не бігав.

Футбольний поєдинок проходив на полі біля Погулянки, а там їх є ой як багато. Основне з хорошою травою охороняється і там грати заборонено простим смертним, отже ми вибрали поле що знаходиться одразу ж біля нього.

Не сказав би, що розміри поля були аж такими великими, але явно вони більші чим на футзальному майданчику.

У своїй команді я знав лише мого друга Юру, ото ж ми попросили народ поділитися так, щоб я грав з ним в одній команді.

Поділилися на команди і пішла жара. Ваш автор вирішив на цей раз зрадити своїм традиціям і залишив ворота іншим людям, а сам грав то опорного півзахисника, то правого, то лівого хава. Знаєте, що зараз по «гарячих» слідах можу сказати – напевно опорником у мене виходило найкраще.

Наші суперники. Помітно, що кілька хлопців мають толк у тому футболі, бо досить таки вдало перепасовувалися і швидко переходили від захисту до атаки.

Ми сильно не думали, а грали просто: максимальний контроль м’яча і закиди вперед, де досить вдало грав мій друг Юра. Не знаю скільки він забив, але деколи його гол виходили досить ефектними.

Досить несподівано напевно для всіх ми навіть вели 5-0. Невже перемога? Але, команда-суперника зібралася і навіть скоротила розрив у рахунку до 2 м’ячів. І тут знову ми з Юрою видумали комбінацію і забили два цікаві голи.

Як сказали наші партнери по команді, ви розіграли все як італійці. Двічі ми заробляли аут, я йшов вкидати шкіряного і Юра головою грав на випередження.

Під кінець гри втома вже давалася взнаки і ва автор вже не міг так швидко повернутися із нападу у захист, тому в деяких епізодах почав грати останнього захисника.

Добре, що все добре завершилося і ми так виграли 10-5. Гра на великому полі мені сподобалася і я думаю що подібні ігри буду тепер практикувати досить таки часто.

Автор статті: Vorobus.