Є в Шотландії озеро Лох-Несс. Напевно там гарна природа і краєвиди. Таке собі озерце, як сотні тисяч по земній кулі. Але хитрі сакси, щоб привабити туристів придумали замануху про чудище, яке живе в підводному царстві озерця. Те чудо-юдо навіть має миле ім’я Нессі. Ніхто його не бачив, але купа туристів з усього світу рветься на Лох-Несс із великим бажанням зустрітися із Нессі.

Шикарно продуманий бізнес, побудований на людській довірі і прагненні вірити у те нездійсненне, чого хочеться!

До українських виборчих реалій.

Які б ми не були усі розумні, але за кілька місяців рекламної атаки починаємо вірити, що після виборів (чи то президента, чи то парламенту) зразу ж на другий день настане рай земний в окремо взятій країні.

Студенти вірять, що їм піднімуть стипендії, у гуртожитках усі кімнати отримають статус апартаментів, викладачі будуть мати право виставляти тільки одну оцінку – «5».

Пенсіонери проголосують за тих, хто пообіцяє підняти пенсії до рівня зарплат натівських генералів.

Усі бюджетники повірять в те, що із державного земельного фонду їм усім виділять по ділянці у Конча-Заспі та Міжгір’ї. (Даїшникам, правда, нічого особливого не наобіцяєш. Хіба пообіцяти прикрасити форменні пряшки ремнів камінцями від Сваровскі…)

Саме цікавіше що всі ми разом (на Заході і Сході) віримо у те що вороги наші особисті, держави десь подінуться самі по собі – «згинуть… як роса на сонці». Тобто напружуватися не потрібно. Просто сидіти і чекати. А вони будуть усі погибати-загинатися.

У чиновників усіх рангів потріскають або морди, або шлунки від пережирання. Північно-Східний сусіда задихнеться газом або просто вмре від остопорозу кісток через відсутність сирної їжі. Усі міжнародні валютні фонди розлетяться, а їхні доляри вітром задує на Україну-неньку.

І чим ми тоді відрізняємося від туристів Лох-Нессу, які платять бабки за те, щоб стояти на березі красивого озера і тупо чекати на неіснуюче Нессі?…

Стає чітко зрозумілим факт, звідки таки взявся оригінально-лайливий термін «лох» – це дітище українських виборчих кампаній.

Автор статті: zars.