Чи їхали ви колись поїздом? Думаю, що відповідь від вас буде позитивна, хоча є і такі що не їздили. І які там умови проїзду? Буває, що ви їдете як оселедець, а буває, що і пощастить і від поїздки будете задоволені. Принаймні умовами проїзду.

Так от, про одну із таких подорожей потягом хочеться вам розповісти у черговій статті на блозі Воробуса.

Нещодавно ваш автор по роботі їздив у нашу улюблену з вами столицю України – місто Київ. Столиця – це завжди багато людей, транспорту, різних подій. Тому, туди їде багато людей і людей різних за характером.

Воробус довго не думаючи пішов на вокзал, взяв квиточок і вперед за орденами. На цей раз вирішив не економити їдучи плацкартним вагоном, а взяв квиток у вагоні типу «купе». Поїзд називався Львів – Київ №92.

Що мені перш за все сподобалося, так це те, що у купе була червона і зелена кнопочки. Це не світлофор як ви могли подумати, а таким чином людей сповіщають про те, що туалет вільний (зелене світло) і зайнятий (червоне світло).

А то пам’ятаю їхав на море, людей повно, природа кличе, стоїш в тій черзі, відійшов, вже кажуть ви пропустили свою чергу. Одним словом, можна в штани наробити.

Друга річ, що мені сподобалася, так це те, що на верхніх полках були такі собі перегородки. Це використовується для того, щоб людина не впала на землю. А чого б і ні? Пам’ятаю товариш так падав, то ледве без носа не залишився. Усілякі ж ситуації бувають.

Цього разу мій сусід по купе казав що для чого це зробили. На що я сказав, що як не подобається, давай поміняємося, мені все рівно як спати.

І нарешті, третя хороша річ – це те, що самі сидіння були обшиті не таким матеріалом як завжди. Сидиш собі і приємно їхати.

Доїхав я нормально і навіщо мені супер Хюндай? Там і дорого і не факт, що він вас завезе так швидко як цього хотілося би. Хоча, признаюся вас чесно, колись Воробус спробує переїхатися цим потягом.

Подорож поїздом цього разу виявилася досить таки скучною, бо пасажири були не такі щоб попити з ними 1517 та і особливо спільних тем з ними щоб поговорити аж таких не було.

Єдине що шкодую, так це що не мав фотоапарата чи хоча б мобільного з фотокамерою щоб все це показати вам. Тому, доводиться все описувати на словах. Можливо з часом фотоапарат таки собі придбаю, тому буде веселіше.

А ви, коли їздили подібними поїздами бачили подібні речі, бо для мене це була новинка. Очікую ваших коментарів.

Автор статті: Vorobus.