Свято Миколая минуло, сьогодні надворі четвер, 20 грудня, робочий день триває, а це означає, що все менше і менше часу залишається до апокаліпсису або як його називають – «кінцем світу».

Так, так, 21 грудня о 8 годині ранку за київським часом настане темрява і почнеться або нова ера у світі людства або ж просто нічого не буде.

Принаймні цього ми вже пам’ятати не будемо. Ми ж точно не знаємо хто жив до нас і як це відбувалося.

Чи буде кінець світу існує багато дискусій. Одні люди кажуть що це маячня, інші що таки буде. Ніхто точно про це сказати не може. Лише згадують майя, в яких календар завершується.

За останній місяць довелося розмовляти із багатьма людьми, чув багато думок щодо кінця і всі вони були різними.

Найпопулярнішими були варіанти:

Поки є горілка – кінця світу не буде;

А хто такі ці майя, бігали голі по лісі, що вони там знають взагалі;

Кінця світу не буде ніколи;

Я ще не вийшла заміж, тому який може бути кінець і так далі.

Воробус у цей час вирішив написати саме цю останню статтю і попрощатися зі всіма перед часом «x».

Отже, сумніваюся що кінець таки настане, але, все ж, все може бути. Світ такий що невідомо нічого, один лише Бог знає що нас очікує.

Тому, як би там не було, за ці три з копійками роки було приємно вести блог, я познайомився із багатьма людьми, були і не доброжелателі, але такий вже світ. Ми не сто євро, щоб всім подобатися. Воробус не журналіст, але поступово з нуля навчився робити цікаві, сподіваюся, статті.

День в день я і моя команда редакторів пробує шукати щось нове і нове. Як виходить – це вже інша справа.

Якщо кінець світу таки не настане, то блог і на далі буде функціонувати і радувати вас все новими і новими публікаціями. А можливо, і з бункера будем вести блог за час темряви, все може бути. Ото би репортажі були.

Як ми варили картоплю, як їли консерву і так далі.

До речі, до кінця світу Воробус підготувався щось не дуже. Картопля то є, бункер стоїть, але там нічого нема, хіба що авто із бензином стоїть. Тут одразу ж згадуються фільми жахів, коли люди нападають один на одного, забирають все, сподіваюся такого не буде.

Так завжди не буде, я вас всіх люблю, з вами був вічно молодий Воробус. 🙂

До нових зустрічей. 🙂

P.S. Нещодавно телефонував пан Марсело, то запрошував мене летіти з ним на Марс. Кажуть там кінця світу не буде. Хто йому таке сказав – невідомо, але треба думати. 😉

Автор статті: Vorobus.