Добрим політичним позитивом тижня, що минув було засідання Верховної Ради. Вони, нарешті, провели кілька пленарних годин і, навіть, проголосували за якісь-там закони-зміни до вже існуючих законів. Були прийняті антикорупційні закони, за які голосувала і більшість, і меншість.

Уся ця демонстрація «плідної праці» була вимушеною, бо Європарламент у цей час розглядав питання лібералізації візового режиму з Україною. Тому паралельно-синхронно наші депутати приймали закони, що «відповідають вимогам і стандартам ЄС».

Європейський парламент ратифікував Угоду «Про внесення змін до угоди про спрощення оформлення віз між ЄС та Україною». Цей документ був проголосований українським парламентом ще у березні цього року. Тепер це зробили представники ЄС і, напевне, з травня місяця запрацюють нові правила.

Так правом «спрощеного оформлення віз» можуть скористатися певні категорії українців: водії-дальнобійники, журналістські делегації, учасники усіх офіційних програм обміну, люди, які їдуть лікуватися. Простіше приїхати у гості до рідних, що живуть у Європі, буде членам їх родин до третього коліна.

Український офіційний політикум дуже втішився від прийняття угоди і назвав її «епохальною». Наші офіційні особи держави, можливо, змушені так говорити, щоб підлизатися до европейців. Реально до «епохальності» далеко. Це тільки один з перших малих технічних кроків Євросоюзу з визнання українських громадян рівними собі. Бо доки ми не будемо мати права вільно пересуватися світом, доти про якісь успіхи нас самих не можна буде говорити.

Обговорення спрощення візового режиму у Європарламенті не проходило гладко. Нідерландський депутат-ліберал Софі Інт Вельд активно пропонував відкласти «українське» питання через те, що «в Україні не достатньо дотримуються права гомосексуальної меншини». Вони це серйозно обговорювали (!) і відкинули пропозицію того Софії (тобто Софі).

Що оригінально. Європейського депутата не цікавили питання порушення політичних прав людини в Україні, корупція чиновників, низький рівень життя людей чи беззаконня, що чинять силові структури… Для депутата Європарламенту стало аргументом «недобре» ставлення в Україні до гоміків. Куди сповзає інтелектуальна Європа, якщо для вирішення політичного конфлікту, підписання угоди чи пошуку компромісу між державами може стати проблема трахання статей. Подуріли!

P.S. Англійський журналіст брав інтерв’ю у білоруського бацькі Лукашенка. В одному з питань репортер натякнув на неприпустимість переслідування в Білорусі секс-меншин, бо це одна з ознак диктаторства. Лукашенко з неприхованою огидою вислухав питання і відповів: «Краще бути диктатором, ніж гомосексуалістом». …Красава!