Як Воробус катався на дитячій залізниці

Вихідні тривають, тому можна як слід відпочити. Хто це робить на дивані вдома, хто плаває на озерах, а хто як Воробус просто гуляє парками міста Львова.

Сьогодні вашому автору разом з племінницею довелося побувати у Стрийському парку. Людей там багацько. Це і весільні пари, і мамочки з дітлахами, і закохані парочки, і просто бабусі, які сидять на лавочках і милуються красою парку.

Йшов Воробус, йшов і раптом ми почули звук поїзда, який відправлявся. Я одразу ж згадав, що це відома дитяча залізниця, яка знаходиться саме у Стрийському парку.

Звісно ми не могли втратити нагоду прокататися на поїзді, тим більше що цього я вже не робив багато років.

Прийшли ми на станцію «Сонячна». Потяг вже відправився, але окрім мене з дитиною на пероні також чекало багато дітлахів із батьками.

Інтервал руху поїзда приблизно пів години. Працює дитяча залізниця у період з червня по серпень по п’ятницях, суботах та неділях. З вересня вона функціонуватиме лише в неділю.

Квитки? Їх купити в касах станції «Сонячна» або ж «Паркова». Ціна перепусток складає 6 гривень для дорослих та 3 гривні для дітей. Що добре, так це те, що видають чеки. Тому, ніхто собі грошей у кишені не кладе.

Персонал дитячої залізниці досить таки привітний, бо це в основному діти, які навчаються у дитячому гуртку «Юний залізничник».

Ось настає наш час, прибуває поїзд і на станції оголошується що відправлення буде здійснюватися за якихось 10-ть хвилин.

Чесно кажучи не думав, що вагони будуть забитті вщент. Ще мить би і вашому автору з дитиною не було би де сісти. Але, таки собі місце знайшли.

Оголошення на станції, що поїзд відправляється, звучить козацький марш і ми рушаємо. Одразу ж після відправлення поїзда дівчинка-контролер ходить та перевіряє чи всі мають квитки. Цікаво що би було, якби пасажири не мали квитків.

Але, Воробус людина відповідальна і за квитки подбав заздалегідь. Поїзд рушає до станції «Паркова», діти уважно дивляться у вікна, але, на жаль, там зараз дуже багато забудов і подивитися особливо нема на що.

Якихось п’ять хвилин і ми вже приїхали до кінцевої зупинки – станції «Паркова».

Дівчинка-контролер запропонувала нам знову ж таки повернутися назад потягом до початкового пункту відправлення, але Воробус з племінницею вже вирішили це зробити за допомогою ніг.

Погода – хороша, чому б не прогулятися.

Загалом враження від дитячої залізниці залишилися лише позитивні. Навіть Воробус згадав молодість як він нікуди йти не хотів, поки не порахував вагони.

Автор статті: Vorobus.