Воробус – тренер і це не жарти. Ви знаєте, читачі блогу, чимось я вже звик до цієї посади. Все-таки, приємно підказувати щось своїм підопічним і ділитися досвідом.

Це все добре, але нещодавно ваш автор повернувся із футзального поєдинку в рамках «Аделіна cup», де наша команда «Чак Норіс» зустрічалася із командою «Розетка».

Це був півфінальний поєдинок і його переможець мав зіграти наступного тижня із командою «Віасат», яка в серії пенальті обіграла команду «Воля».

Враження від гри? А вони двоякі, адже дуже прикро програвати такі поєдинки. До гри всі віддавали перемогу команді «Розетка». Я казав гравцям щоб нічого й нікого не слухали, а просто вийшли на паркет і показали все що вміють.

Спершу все складалося добре, хлопці вмирали щоб перемогти, не давали зіграти лідеру «Розетки» – Татарченку і навіть більше. У першій 20-ти хвилинці команда «Чак Норіс» зуміла забити 3 голи, на що суперники відповіли лише одним голом.

Невже запахло сенсацією? У перерві поєдинку Воробус багато говорив з хлопцями щоб вони закрилися, поставили такий собі автобус і просто вбивали час. Але, на жаль, через п’ять хвилин після початку другого тайму нашу команду наче підмінили. Хлопці почали губити гравців і посипалися.

Чи то хлопці самі не повірили що зможуть переграти «Розетку», чи сил не вистачило, чи ще щось, але ми пропустили за досить таки короткий проміжок часу 4 голи. Не забагато?

Воробус, як тренер, намагався хоч якось внести корективи, взяв тайм-аут, були проведені заміни, але це вже було не те. Десь, все-таки, «Розетка» перемогла на класі. Вони просто скористалися нашими помилками.

Згадуються слова, що виграє команда, а програє тренер.

Підсумковий рахунок зустрічі 3-7 не на нашу користь. Після гри гравці команди «Чак Норіс» були дуже розчарованими. Ще б пак, фінал був так близько, але нічого, життя продовжується, якщо склад буде таким же як і цього року, то можливо таки зачепимося за фінал.

Все-таки, ні для кого не секрет, що у порівнянні із минулим роком, склад команди «Чак Норіс» кардинально змінився.

Другий тайм сьогоднішньої гри стане дуже хорошим уроком нашій команді. Адже, головне не участь, як мені сказав один із гравців, але ж і перемогти хочеться.

Якщо підвести по «гарячих» слідах підсумки виступу нашої команди, то, на мою думку, зіграли на 4 з мінусом. Сподобався наш поєдинок проти команди «Воля». Тоді, ми «горіли» 1-3, але таки зуміли вибороти нічию. Ну, і перший тайм гри проти команди «Розетка».

Насамкінець, висловлюю подяку всім нашим гравцям, які мужньо змагалися на паркеті і запросили вашого автора на таку відповідальну посаду, а це Олег, Віталік, Данило, Ігор, Олександр та інші. А також фан-клубу на чолі з Світланою Юрчук, який на кожній грі підтримував нашу команду.

Автор статті: Vorobus.