Останнім часом автор блогу почав більше зустрічатися із своїми читачами. Ще б пак, вони з блогом давно, тому треба з ними інколи проводити свій час. Раптом серед них трапляться красиві дівчата. 🙂

Можливо Воробус і би не зустрівся з читачкою – Lanagur, якби не її коментар до однієї із публікацій.

Дівчина після моєї перемоги над Армікроном зазначила, цитую: «Воробус, приїдь до мене, програєш у більярд».

Що ж, коли запрошують, то треба приїздити. Був автор блогу в краях дівчини, домовився про зустріч і ми через деякий час кинулися у світ більярду.

Що можна сказати?

Грає дівчина непогано, шари катає як має бути, не те що Воробус.

Ще перед поєдинком договорилися на що граємо. Фан був ще той, але з чисто моральних норм їх я його не озвучу, бо Воробус таки програв двобій. 😀

Ось так от, досвід таки б’є порядок.

Грали ми в «американку», розпочав я наче непогано, але з кожною хвилиною почав все більше та більше нервувати. Як же я цього не люблю.

Ще на футболі, пам’ятаю, мені казали, що хочете обіграти Воробуса – виведіть його з спокійного стану.

Lanagur забивала шар за шаром і коли на столі було ще 3 моїх шари, їй залишилося забити лише чорний. Зробила вона це з другого разу і, у підсумку, перемогла в першій партії.

Поруч грала компанія також у більярд, то лише зачаровано казали – можна пройти, можна пройти?

Що далі? Як це часто буває – треба грати матч-реванш. Дівчина ще сказала слова, цитую: «Один раз не….».

Хмм, досвічена таки.

Що ж, шанс відігратися у Воробуса був ще той, але знову ж таки я програв. Навіть 1517 мені не допомогло. Ех….

А ще мені здається вона махлювала. Воно то шари мої почала рухати час від часу, то ногою раз забила шар в лузу, то з кийом бігала по залу. 😀

Одним словом папахує. 😀 Але, програв, то програв. Треба буде якось взяти матч-реванш.

Хотів зробити фото для статті, але в залі було надто темно щоб щось побачити. Це також вважаю було перевагою моєї суперниці.

Коли виходили із більярдного клубу дівчина ще сказала наступні слова, цитую: «Передавай вітання блогу, всім вашим читачам і кажи Армікрону що треба якось також разом зіграти».

Хмм, та вітання то таки передам, а ще скажу, що решта читачів блогу можуть також приєднуватися до наших боїв. Правда вони з правилами, а не без правил. 😀

Автор статті: Vorobus.