Незважаючи на те, що наступила осінь, все ж погода нас істотно радує. Почалося таке собі – бабине літо. Щоправда популярних в цей період часу опеньок ще нема.
Кажуть що вони будуть трохи пізніше, десь після 20 числа.
Ця інформація можливо не в тему, але Воробус змушений відповісти на запитання нашого читача – пана Юліана.
Тепер переходимо до теми сьогоднішньої публікації, а пов’язана вона буде із туризмом. Хто часто ходить в гори, той знає, що на Чорногірському хребті є вершина, яка називається – Піп Іван.
Колись там була обсерваторія, а зараз місце для того щоб сховатися від дощу, а декому й для того щоб сходити в туалет. На жаль, і такі люди є.
Читати далі...
10.09.2014 р. 
Черговий робочий день завершився, а отже після приходу додому та ситної вечері Воробус вирішив підбити такі собі підсумки.
Сьогодні мені добряче довелося поїздити містом, але радує те, що все заплановане вдалося втілити у життя.
Переходимо до теми публікації.
Читати далі...
Що не кажіть, а останнім часом дуже багато спортивних та культурних подій відбувається на стадіоні «Арена Львів». І це лише початок, бо вересень та жовтень буде ще більш насиченим на них.
Матчі чемпіонату України, Ліга Чемпіонів, Ліга Європи, матч збірних України, боксерський поєдинок за участю Олександра Усика – це і не лише чекає на громадськість міста.
Так як Воробус ще ніколи не бував на боксерському поєдинку наживо, то щось мені захотілося сходити на хоча б один із боїв. Тим більше, що ще давніше було сказано, що український боксер – Олександр Усик буде боксувати у нашому місті.
Пише і не показує Воробус, а це означає, що наступив черговий день, а з ним і будуть з’являтися нові публікації на нашому ресурсі.
Тем для розмов, як завжди, багато і одна з них – це нашумівша акція під назвою Ice Bucket Challenge. Про те, що це вже переросло у так звану епідемію ми вже говорили вчора, а сьогодні трохи про інше.
Проект – велосипеди триває. У минулій публікації ми вже розповідали про те, що за допомогою телепорту ми перенеслися із вулиці Липинського на вулицю Стрийську.
Звідти, як відомо, можна зробити екскурсію велосипедом до автовокзалу, а також попрямувати вздовж вулиці Наукової і аж до Симоненка.
Що ми сьогодні і зробимо.
Проект – велосипеди на блозі Воробуса триває. Не дивуйтеся лише тому факту, що майже кожного дня на ресурсі з’являються публікації про ту чи іншу велосипедну доріжку у місті Лева.
Люблю подавати інформацію оперативно, тим більше що фотографій є достатньо щоб спробувати максимально висвітлити ту чи нішу тему.
Також при нагоді хочу висловити подяку нашим читачам, які всіляко допомагають вашому покірному матеріалами для публікацій.
Та, то таке (с).
Переходимо до головної теми сьогоднішньої публікації – велодоріжки на вулиці Стрийській.
Вихідні тривають, погода хороша, але це не означає, що припиняє свою роботу блог Воробуса.
Навпаки, стараємося радувати вас, читачі ресурсу, кожного дня все новими та новими публікаціями.
Проект – велосипеди, що достатньо нещодавно стартував на блозі Воробуса триває.
І у черговій публікації спробую розповісти вам, шановні читачі, про наступну велодоріжку, яка розташована на вулиці Липинського.
Отже, у минулій публікації ми завершили на тому, що зупинилися біля Оперного театру і почали думати куди ж то їхати далі.
Варіантів з велодоріжками як таких не було, тому ми попрямували до вулиці Липинського. Саме там розташована одна з найкращих велосипедних доріжок у нашому місті.
Вихідні тривають, погода хороша і не подумайте що Воробусу нема що робити і він сидить у хаті. Гуляти я теж встигаю як і відпочивати, але не можу не написати черговий пост на ресурсі, який буде святковим.
Справа у тому, що на початку осені багато моїх хороших знайомих святкують свої уродини і серед них моя хороша подруга, а по-сумісництву відомий блогер України та красива дівчина – Ольга Врублевська.
Після тривалої паузи, пов’язаної із міжсезонням, відновився чемпіонат України з футзалу. Цьогоріч він обіцяє бути ще більш непередбачуванішим чим минулий.
Чому? Хто в курсі всіх футзальних справ, той знає, що зараз в українському футзалі настали скрутні часи. Грошей як таких у більшості команд нема, тому провідні гравці пішли шукати свою долю у сильніші чемпіонати.
Від того і команди, окрім Локомотива, зробили ставку у переважній більшості на своїх виконавців, так звану молодь.