Черговий день наступив, а, отже настав час поділитися із читачами блогу чимось новеньким.

Звісно, що основною темою дня є відлуння вчорашнього футбольного поєдинку в якому збірна України із рахунком 1-0 перемогла збірну Македонії.

Само собою, таку подію у місті Лева не міг пропустити ваш покірний автор, який із колегами завітав на гру.

Про моменти гри розповідати не буду, адже всі і так бачили їх якщо не на стадіоні, то по телевізору. Тому, краще розповім про навколо футбольну атмосферу.

Ще за декілька днів до гри стало відомо що на стадіоні буде аншлаг, тому ваш автор довго не думаючи поїхав на футбол ще за довго до гри. Тому, із доїздом проблем у мене не було.

За вільний час встиг намалювати собі на лиці символіку збірної (коштує таке задоволення 5 гривень), побачитися із багатьма знайомими людьми, зробити фото напам’ять тощо.

Вхід на стадіон. Черги були великі, але на відміну від тієї ж Білорусії у нас перевіряли людей слабенько, а дарма. Рагулі є рагулі і від них можна сподіватися все що завгодно.

Сектор. Як тільки у нього зайшов поринув у неймовірну атмосферу яка панувала на грі. Бували моменти в грі, що ваш автор просто сидів і насолоджувався тим як люд підтримує свою команду.

Не сподобалося мені те, що багато людей себе поводило неадекватно. Для чого кидати літачки, запалювати петарди…

Коли суддя на мить навіть через це припинив гру люд на стадіоні встав і почав кричати слова: «Ганьба, ганьба». Правильно….

Сподобалося також, що на грі було дуже багато дівчат. Якби не вони, то жити було би не цікаво. Хоча, кажуть дівчата не на фарт, але у Львові ця приказка не діє. 🙂

Забитий гол люд святкував хто як міг. Зокрема Воробуса почала якась дівчина так обнімати що мені вже аж лячно стало. Згодом ця дівчина побачила що переплутала мене з своїм хлопцем.

І таке буває…

Опісля фінального свистка люд ще довго не відпускав своїх улюбленців скандуючи слова «молодці» нашим футболіста. Що сказати, заслужили.

Цікаво було ще як же буде ваш автор добиратися додому. Біля стадіону я чекати не став, а пішов до автовокзалу. Яким було моє здивування, коли я побачив там велику кількість транспорту.

Це стосувалося як автобусів, так і «рогатих». Один їхав, а другий вже чекав своєї черги і так багато. Тому, не знаю як там хто, а мені із добиранням проблем не було.

Насамкінець, хочеться сказати наступні слова:

Якби там не було, рагулів на футболі теж бракувало. І це дуже прикро, бо через кинуті петарди тепер на стадіоні «Арена Львів» можуть заборонити проведення футбольних поєдинків.

Але, про рагулізм на футболі вже поговоримо завтра коли я все це «пережую».

Автор статті: Vorobus.