Черговий день розпочався і він, думаю має сьогодні бути важким у кожного з нас. Рік завершується, попереду святкування Старого і прихід Нового року.

Тому, має бути весело.

Звісно, що за блог Воробус не забуває і знову ж таки у чергових публікаціях спробую порадувати вас, читачі, чимось цікавеньким.

Як і обіцяв вчора день сьогоднішній пройде під знаком критики. Як же без неї? Речей чи людей, які мені не подобаються назбиралося вдосталь.

Тому, не гаймо часу, а поїхали…

Спершу про нашу улюблену роботу від якої люд просто жити не може. Колись мудрі люди казали, що роботу треба любити, а не мучитися з дня на день і чекати поки прийде 18 година і я піду додому.

На жаль, у нашому житті думаю половина людей живе за принципом – «щоб хтось зробив за вас, лише б ви не робили».

Розповідаю про випадок, який буквально кілька днів тому стався із Воробусом.

Діло було так. Попросила мене знайома переписати їй диски з весілля. Ну, жінкам відмовляти не можна і я взявся за цю роботу. Звісно, що першим ділом треба було купити диски.

Прийшов Воробус на «Іскру», почав ходити по магазинах у пошуках комплектуючих до комп’ютерів. Дивлюся магазин із комп’ютерами. Ну, думаю там точно є диски.

Заходжу, реклами на дверях багато, відкриваю двері, питаюся молодого хлопчину чи є диски. На що чую слова-відповіді що є, але він помив підлогу і мені треба дочекатися того часу поки вона висохне.

Звісно, що автор блогу довго думати не став, хамства і неповаги до покупця терпіти не став і просто пішов геть.

Буквально за декілька метрів знайшов інший «магаз» де мені могли продати хоч 300 дисків, головне щоб грошей мені вистачило.

От сиджу я потім собі думаю. Як же в нас в Україні все запущено із мотивацією праці. Людина сидить на роботі і лише дивиться на годинник, нікого не впускає в магазин щоб часом не переробитися.

Якби людина мала заробітню платню від кількості проданої продукції вона би цю підлогу мила разів 10-ть на день, головне щоб люди робили виручку.

Це не є випадок серед ста. З таким рагулізмом я зустрічаюся майже кожного дня.

В таких випадках просто раджу ігнорувати цю торгівельну точку і все рівно якою вона є: комп’ютери, супермаркет, магазин інтимної білизни тощо.

Якщо не поважають вас, то відповідно не поважайте і ви.

Далі буде….

Вже незабаром очікуйте публікацію про львівські маршрутки.

Автор статті: Vorobus.