Вихідні минули, а це означає, що настав час порадувати читачів блогу новими публікаціями. Тем для обговорення, як завжди, є достатньо таки багато.

Єдине що Воробус не встигає це все оглянути. Буду старатися працювати ефективніше.

Розпочнемо з головної події вчорашнього дня, а саме футбольного поєдинку між грандами української першості київським Динамо та донецьким Шахтарем, який проходив на полі стадіону «Арена Львів».

Ваш автор не міг не скористатися такою нагодою й сходити на матч українського Ель Класіко.

Думаю вкотре описувати всі моменти в цій грі не треба. Ми ж краще зосередимося на тому, що не потрапило в поле зору відеокамер й зробимо такий собі аналіз зсередини.

Розпочнемо із транспортного питання. Добиратися на стадіон складнощів не складало. Транспорту було багато й навіть більше – з району вулиці Шота Руставелі їздили так звані шатл-баси, які доставляли всіх охочих на стадіон і з нього.

Як і прогнозувалося перед грою, на грі між Динамо та Шахтарем був аншлаг. Хоча, як показав поєдинок поодинокі вільні місця на стадіоні знайти таки було можна.

Мабуть перекупщики накупили квитків і згодом не змогли їх продати.

Підтримка команд.

Її би розділив на три частини.

1. Динамо

Звісно, що більшість стадіону вболівала за команду з Києва. З самої столиці приїхало у Львів дуже багато фанів, плюс місцева публіка теж висловила свою підтримку команді Реброва. Та і фани Карпат прийшли горланити за «столичних».

2. Шахтар

Фани та вболівальники були, але їх на фоні фанів Динамо було дуже мало. Сиділи вони переважно за воротами і давали про себе чути час від часу запалюючи або шини або ж фаєри.

Хоча, думаю це все було сплановано, бо «динамівські» теж палили що аж суддя поєдинку змушений був на кілька хвилин припинити гру.

Як на мене, ці запалювання – це зайве.

3. «Фани» футболу

До них відніс би людей, які прийшли на стадіон бо:

– треба з дівчиною десь піти;
– у Львові футбол і не важливо хто грає;
– треба побухати, покричати, а тут якраз є нагода.

З останніми взагалі були цирки. Зокрема, ваш автор бачив епізод як чоловік тримав дитину на колінах, а в руках мав пиво та сигарету. І де його мізки? Мені важко коментувати дії таких людей.

Загалом свято футболу вдалося. Шкода що все завершилося без голів, але такий от футбол Львову та й Україні потрібен.

І ще, дуже дивним для мене був той факт, що перед грою не було гімну України. Невже ФК Шахтар що займався організацією поєдинку забув про цей компонент?

Добре що люди самоорганізувалися і головна пісня країни таки зазвучала на трибунах стадіону «Арена Львів».

Автор статті: Vorobus.