Воробус і життя без цивілізації. День третій - Блог про Львів

Воробус і життя без цивілізації. День третій

Життя без цивілізації

Щось Воробус і забув дописати трилогію про його життя без цивілізації. Мабуть я просто забігався і забув.

Але, вже зараз маю час, тому таки допишу.

Отже, як вже писав у другій частині, день завершувався тим, що переглядав телевізор. Він досить того що чорно-білий, так ще й є присутні лише два канали: «Інтер» та «Перший національний».

А там, до слова, окрім набридливих серіалів та політичної реклами більше нічого не було. Тому, Воробус оглядів кіно 10 хвилин та й за мить пішов спати.

Мене очікував третій день життя без цивілізації.

А його, до слова, я розпочав із походу в церкву. Спершу думав йти на гриби, але коли вночі сходив в туалет і побачив як на вулиці похолодало зрозумів, що краще піду помолюся, а ніж буду ходити під дощем в лісі.

В церкві на мене всі дивилися уважно. Ще б пак, нова людина в колективі. Хоча, люд то Воробуса більш-менш знає.

Прийшов додому, поснідав, попив гарячого чаю. Добре, що родичі приїхали і мені не довелося це все робити самому, а то би точно змерз як цуценя.

Що ж робити далі? Реально, на вулиці істотно похолодало і навіть, де-не-де, почав політувати сніг. Згодом він таки почне падати, але мене вже на дачі не буде.

Ваш покірний витягнув з холодильника останні запаси їжі, а ним став шашлик, і почав його робити на вогні. Особливо в руки стало тепліше та й пляшка вина якось почала нас зігрівати.

Також читайте:   Шануймо батьків, бо вони в нас єдині

Що цікаво, люд в селі сховався по своїх домівках. Хіба що час від часу було помітно як пияки бігають в магазин і назад. А що ж їм ще залишається робити у вихідний день? Кликали вони й Воробуса у свою компанію, але я щось спасував.

Багатьох людей цікавить питання грибів. В ліс не ходив, а опеньок біля хати вже не було.

Пообідавши, колегіально було прийнято рішення вертатися до Львова. І на роботу треба ходити, і якось в цивілізації цікавіше. Просто реально деколи хочеться виїхати за місто на декілька днів щоб хоч трохи змінити обстановку, але не на багато часу.

З часом хочеться вернутися домів. Тут і опалення своє є, Інтернет без обмежень і на дерево лізти не треба.

Спробую ще якось приїхати на дачу, на цей раз взимку, цікаво чи витримаю я тут хоча б дня два.

Спробуйте і ви прожити кілька днів поза цивілізацією. Цікаво було би почути ваші враження.

Дорога у Львів виявилася також цікавою. Навушники я не мав, тому слухав про що говорять люди, а вони нарікали на погоду і роздумували за кого голосувати на майбутніх виборах.

Орууууууууууууууууууууууу.

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

коментарів - 2 може ще щось напишете?

  1. Arwenita 21.10.2015 пише:

    Мабуть, іноді, щоб почати цінувати те, що маєш, треба хоча б на певний час себе обмежити у зручностях.

    От наприклад, бісить відсутність гарного ремонту, деякої зручної побутової техніки, подеколи глюки з інтернетом і так далі. Виїдеш у сільську місцевість, де туалет – дірка в сарайчику надворі, за водою десь бігти треба, продукти – зривати чи викопувати. І одразу всі міські негаразди починають здаватись дріб”язковими і взагалі не вартими уваги у порівнянні з майже повною необлаштованістю для комфортного життя.

    Єдиний плюс сільської місцевості для мене – розкішна природа. А в усьому іншому я – “дитя асфальту” =)

  2. vrubli 22.10.2015 пише:

    Прочитала всі три статті підряд і помітила, що всі вони акцентовані на тому, що “на вулиці істотно похолодало” 🙂

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*