Отже, як і обіцяв Воробус зранку далі ділюся своїми враженнями від поїздки на Буковель і само собою катанні на лижах.

Десь близько року я не катався на лижах. Причини на це були різні, але основні таки проблеми зі здоров’ям, а також відсутність снігу.

У минулі роки в 20-х числах грудня я вже катав на «буці» мінімум два рази, а тут ніяк перший раз не міг поїхати.

Навіть скажу більше, поїздка на Буковель і цього разу була під питанням тому що не було банально з ким їхати. Проте, в кінці тижня таки знайшов компаньйонів і помчався.

Дорога до гірськолижного курорту чимось цікавим не відзначилася. Люд переважно спав (до речі, їхало лише два автобуси від цієї турфірми) і лише зрідка між собою розмовляв.

На диво, їхали ми довго і приїхали близько половини дев’ятої ранку. Щоправда на акцію «ранкову» я таки встиг.

Мінімальний перекус зранку і Воробус та компанія прямує на траси. Розпочали ми з 1 підйомника і зрозуміли, що сюди більше повертатися не треба як і катати на 2 трасі.

Ці траси вчора були свого роду транзитними. Всі, хто хотів поїхати на траси №12, 5, 11, змушені були їхати саме через 1 підйомник і 2 трасу.

Ну, або через 2 підйомник і 5 трасу.

Воробус саме так і зробив і попрямував на свої улюблені гірки: 12, 11, 16, 8. Саме вони мені вчора найбільше сподобалися. Людей, окрім 12 на цих підйомниках було не так багато, як на інших, тому міг сповна насолодитися катанням.

Цікаву розмову вдалося провести з лижниками з Криму. Виявляється і так в Буковель приїздять катати.

До вподобайок би відніс також виїзд на 13 підйомник, до якого треба їхати з 14 траси, потім серпантином, через міст і на підсадку.

Загалом атмосфера на Буковелі, як завжди, була чудовою: грала музика, люд катався, хтось трохи падав, світило сонечко, а температура була близько 0-+2 градусів тепла.

До негативу відніс би відношення деяких лижників до оточуючих. Часто бачив порушення на трасах, за які я вважаю треба штрафувати. Воробуса кілька разів так чуть не збили. Просто реально помогло що зумів вчасно втекти у сторону.

Також негатив викликало вистоювання в чергах за вином. Розумію, теплого напою всі хочуть, але це вже наглість ставати одному в чергу і по черзі кликати компанію своїх друзів один за одним.

До трас як таких зауважень нема. Працівники курорту роблять все можливе щоб люд катався. Єдине, щоби хоч дві три траси чорних були відкритими. Екстріму автору блог також хотілося.

Назад дорога додому була вже веселішою. Люд трохи пиячив, розказував один одному анекдоти, хтось рахував кількість спусків. Зокрема, Воробус зробив їх рівно 24.

Особисто для мене – це багато, плюс вперше за час своєї лижної кар’єри я ні разу не впав.

Дякую тобі, Буковель за чудовий настрій, свіже повітря. Незабаром відвідаю тебе ще раз.

Головне щоб погода була.

Автор статті: Vorobus.