Черговий день триває, тому настав час порадувати наших читачів новими публікаціями. Якраз має для цього Воробус настрій.

І перше про що розповім, так це про лікарняний автора блогу. А саме що я на ньому роблю.

Хто не знає скажу, що минулої неділі на турнірі з футзалу під назвою «Кубоу чемпіонів», Ігор Воробус ще всередині першого тайму отримав серйозну травму ноги. Майданчик сам покинути не зумів, тому десь у підсвідомості догадувався, що світить мені лікарняне.

Прогнози збулися, Воробусу наклали гіпс і тепер, як мінімум два тижні треба думати чим то себе зайняти.

До такого способу життя явно не звик, адже постійно перебуваю в курсі всіх подій, стараюся їх відвідувати, писати в блог, а також ходити на основну роботу.

Заважає також погода, тому якщо б було тепліше, то взяв би милиці й пішов гуляти. Досвід подібних травм вже маю й мені не звикати.

Питання милиць до недавнього часу також було відкритим. Їх ніхто не мав і лише завдячуючи сусідці зумів їх таки дістати. Тому, якщо з наступного тижня буде тепло, то буду виходити гуляти.

А так поки що перші дні стараюся відсипатися. Насиченим видалися для мене останні місяці, фактично кожен день було чим зайнятися, тому зараз є час для свого роду перезавантаження.

Блог. Само собою його оновлюю, але роблю це в другій половині дня. Часу є вдосталь щоб подумати над темами. Та й руки, зрештою у мене цілі. Друкувати можу й багато.

Книга. Кілька тижнів тому дала мені одна дівчинка прочитати книгу під назвою «Аеропорт». Купила вона її на книжковому форумі минулого літа.

Буду пробувати її прочитати. А чому б і ні? Що таке для мене 300 сторінок? Як раз плюнути. Потім буде про що дискутувати в блозі з нашими читачами.

Спортивна форма. Якщо хтось думає, що я вже ніколи не буду грати у футзал. Ті помиляються. Як же без Воробуса? Планую повернутися у великий спорт приблизно за місяць часу.

А щоб не набрати зайвої ваги, незважаючи на гіпс на нозі, потихенько качаю собі прес. Він мені знадобиться влітку на чемпіонаті.

Ігри. Схоже, що повертаюся до свого колишнього захоплення – комп’ютерних ігор.

Проте, якби там не було, скучно сидіти в хаті і ще й як. У планах було ще один раз з’їздити на гірськолижний курорт «Буковель». Але, схоже що зроблю це вже в наступному сезоні.

Тому, поки я набираюся сил, все переосмислюю….

Незабаром повернуся… А, насамкінець, дякую всім хто телефонує, питається за моє здоров’я, веселить.

Автор статті: Vorobus.