13.05.2016 р. 
Не сказав би, що люблю дощ, але і не сказав би, що не люблю.
Дивно так, коли не розумієш, що саме відчуваєш. Сьогодні їхав з роботи, сидів та просто слухав музику не звертаючи увагу на людей і те, що відбувається навколо. Недалеко від своєї зупинки подивився у вікно та побачив, що йде дощ, по спині мимоволі пробігли мурашки.
Подумав, що це не дуже добре бо не маю з собою парасолі, а я не хочу бути мокрим. Та й хто захоче, в не дуже теплу погоду, точніше холодну, змокнути до нитки, а злива таки була не слабенька.
Читати далі...
Роздуми про дощ
Не сказав би, що люблю дощ, але і не сказав би, що не люблю.
Дивно так, коли не розумієш, що саме відчуваєш. Сьогодні їхав з роботи, сидів та просто слухав музику не звертаючи увагу на людей і те, що відбувається навколо. Недалеко від своєї зупинки подивився у вікно та побачив, що йде дощ, по спині мимоволі пробігли мурашки.
Подумав, що це не дуже добре бо не маю з собою парасолі, а я не хочу бути мокрим. Та й хто захоче, в не дуже теплу погоду, точніше холодну, змокнути до нитки, а злива таки була не слабенька.
Читати далі...
Менше місяця часу залишається до того часу, коли у Франції стартує головна футбольна подія року – чемпіонат Європи.
І рівно місяць часу до першого футбольного поєдинку збірної України на цьому континентальному форумі. Суперником синьо-жовтих буде не хто-небудь, а діючі чемпіони Європи – команда Німеччини.
Ця гра відбудеться у місті Лілль. А вже потім 16 червня ми зіграємо в Ліоні проти Північної Ірландії, а 21 числа проти поляків у Марселі.
Звісно, що з впровадженням нового формату змагань, у нас є всі шанси вийти з групи далі. Нагадаю, хто не знає, що до 1/8 фіналу вийдуть шестеро переможців груп, шість власників других місць і чотири кращі команди серед тих, які фінішують третіми.
З чим підходить Україна до Євро. Блог Воробуса вирішив все проаналізувати.
І знову поговоримо за справи туристичні. Після того, як вашому автору вдалося відвідати дві вершини неподалік міста Сколе, я склав маршрут, який сміливо можна використовувати щоб поїхати в гори на два дні й що, найцікавіше, їхати далеко то не треба – якихось 100 кілометрів.
Отже, цей похід я назвав: Львів-Сколе-водоспад Кам’янка-г.Ключ-г.Лопата-Сколе-Львів. За два дні його пройти можна і то без особливого напрягу.
Сьогодні нарешті сонячна погода! Я сидів у парку та насолоджувався життям.
Як це було? Прийшов до парку щоб дочекатися зустрічі, чекати було не довго, всього лиш двадцять п'ять хвилин.
Тому я зручно вмостився на лавочці, зняв свій рюкзак, вимкнув музику та сховав навушники. Діставши книгу, я вже хотів почати читати, проте цього не зробив.
Чай, таке цікаве та незвичне слово.
Воно походить від північно китайського chá[, - напій, що отримується заварюванням, варінням або настоюванням підготовленого листа чайного куща.
Зі словом чай пов'язано надто багато речей, хоча краще сказати, що воно вбачає як щось просте так і незвичайне, духовне. Я просто п’ю чай чи може в мене тисячі думок, а терпкий присмак чорного чаю допомагає налаштуватись на конкретне.
Черговий день наступив, а це означає, що настав час порадувати наших читачів черговими публікаціями.
І перше про що ми будемо говорити, так це про справи міські. Ремонти, трамвай, проблемні сходи?
Якраз ні, є ще цікавіші теми.
Першу частину розповіді про підкорення вершини Ключ я завершив тим, що після тривалого підйому вверх та блукань, нам таки вдалося знайти галявину з монументом де поховано 13-ть січових стрільців, яких було вбито.
Тоді, як пише історія, вночі 28 жовтня 1915 р. у боях першої світової війни російська армія здійснила напад на Січових стрільців, котрі в той час спали.
Ще перед тим, як здійснити свою подорож багато разів переглядав в інтернеті історії інших людей, які також сюди ходили.
Триває фінальна серія у чемпіонаті України футзалу в якій між собою зустрічаються діючий чемпіон країни – харківський Локомотив та наша львівська Енергія.
Після того, як у суботу в напруженому поєдинку «Локо» переміг із рахунком 3-2, на другу гру гравці Енергії виходили з одним бажанням – взяти реванш.
Забігаючи наперед скажу, що це їм вдасться зробити, щоправда з великими труднощами, але все ж.
Як і обіцяв Воробус у підсумковій статті квітня, в травні місяці розпочну сезон подорожей, а саме гірських походів.
Щоб якось увійти в тонус вирішили компанією збігати на не дуже високу вершину й щоб можна було за день повернутися додому.
Довго думати ми не стали й вирішили на день перемоги, 9 травня підкорити вершину на яку ходить дуже мало людей і її назва – Ключ. Знаходиться вона у Сколе неподалік водоспаду Кам’янка.
Чесно признаюся до останнього сумнівався чи взагалі вартує їхати в гори, адже напередодні падали рясні дощі, синоптики не тішили своїми прогнозами.
Свята потрохи завершуються. Сьогодні ще святкуємо Провідну неділю, а потім вже будемо відпочивати аж до зелених свят, які будемо святкувати наприкінці червня.
Та, є ще одна тема про яку ваш автор ще не написав. Стосується вона рубрики «Кулінарія».
Щоправда цього разу готувати не будемо нічого, а будемо знайомитися з великодніми традиціями, які є у багатьох районах Львівщини й не лише.
На тій же Волині таке також роблять.