Не часто Воробус пише про власні роздуми про своє життя, але щось мене цього року «пробило» по-справжньому вести блог.

Що це означає? Пишу про то що думаю, а в першу чергу про футзал, де пробую добитися якихось серйозних результатів.

Нарешті знайшов серйозну команду – «Нові імена», де є тренування, стабільний склад і найголовніше – це її конкурентоспроможність.

Другу лігу ми переросли і я також, тому керівництвом клубу на чолі з Володимиром Крупчуком було прийнято рішення спробувати свої сили у першій лізі любительського футзалу Львівщини.

Прем’єрний літній сезон ми завершили на 5-ому підсумковому місці. Як на мене, це досить хороший результат враховуючи всі наші проблеми по ходу сезону, а це, перш за все, травми гравців.

Сильно відчувалася ця проблема на початку та в кінці сезону. Почали «Нові імена» без воротарів (що я, що інший кіпер – Михайлишин були травмовані). Місце у воротах зайняв польовий гравець – Бутрин.

Відстояв він нормально, але одного польового гравця вже неможливо було задіяти.

На матч з клубом «De Luxe» я повернувся й поступово почав набирати форму. Але, чесно скажу, було важко. Коли люди на ходу, а ти лише відновився, то й важко увійти в гру.

Тим не менще, сезон відіграв й поставив собі за мету значно краще підготуватися до зими, де «Нові імена» також будуть виступати у 1 лізі.

Матчі будуть проходити у залі «СКА». Так, так, саме у тому, де Воробус зламав собі палець й вибув із гри на більше як чотири місяці. Побоювання є, рівень суперників має бути ще сильнішим. Тому, підготовка триває повним ходом.

Перше на що роблю акцент – це фізична готовність. Її мені влітку бракувало, особливо в другому таймі. Тому, до листопада, а саме тоді має стартувати першість маю бути готовим якщо не на 100, то хоча на 90 відсотків.

На даний момент на відсотків 70-ть фізична готовність є. Вчора було тренування цілої команди, воно виявилося інтенсивним і радує те, що витримав навантаження.

А це результати занять на повітрі, щоденних пробіжок і так далі.

Тепер ще треба попрацювати більше з м’ячем. Тут поки питання ще є і на цьому мені часто наголошують партнери.

Окрім тренувань нашої команди бігаю ще з іншими людьми на тижні двічі. Плюс до цього всього, незабаром має бути кубок на якому також, сподіваюся, матиму шанс попрацювати в ігровому плані.

І ще один плюс, це те, що на зиму у нас буде два рівноцінних воротарі. Тарас Михайлишин відновився після травми й конкуренція як мені, так і йому не завадить.

Автор статті: Vorobus.