Так Воробусу сподобалася старовинна колія на Знесінні, яка колись сполучала такі райони нашого міста як: Підзамче – Личаків – Винники, що я вирішив поїхати у це містечко біля Львова й серед лісу таки розшукати залишки колії.

Хоча, по розмовах чув ніби у напрямку заводу «Ензим» вона в деякій мірі збереглася.

Як автор блогу шукав колію у Винниках, що з цього вийшло і чи є майбутнє в неї про це й не лише читайте у черговій публікації на блозі.

Отже, розповідали мені люди, що на старовинну колію, яка була збудована ще у далекому 1912 році можна натрапити в районі заводу «Ензим». Саме туди ще час від часу їздить потяг, який возить різні прибамбаси для виготовлення дріжджів (на нього натрапив Воробус коли шукав колію на Знесінні).

І якби не «Ензим», то колію би вже давно демонтували й здали на металобрухт.

Виходити біля дріжджзаводу я не став, а поїхав далі. Колія то там є, знаю, казали люди, а от у Винниківському лісі її знайти – це набагато цікавіше.

Тому, свою подорож розпочав в районі Чортових скель звідки й по прямій дорозі вирушив у напрямку Львова. Заблукати там можна, але якщо не будете сходити з маркованої дороги, то виведе вона вас прямо до колії.

Саме по дорозі я й пішов, а потім потрохи почав спускатися на рівень вниз. Саме там і колись проходила залізниця.

Що цікаво, якщо глянути на навігатор в телефоні, то він показує залізничну колію, вона петляє, а насправді то її там нема. Де-не-де зустрічаються руїни у вигляді каміння, а ближче до заводу вони й взагалі зникають.

А де ж колія? Вона ж має бути у нормальному стані, адже там їздить потяг.

Чесно скажу, ще трохи і я би її загубив, адже вийшовши з лісу я побачив старовинні конструкції заводу, покинутий транспорт…

Щось тут не так… Повертаюся назад, піднімаюся вверх і за мить потрапляю на кінець колії. Саме тут вона починається й так зрозумів далі не тягнеться. А ось і вагони стоять…

Ну, все, лазив лісом недаремно.

Колія у хорошому стані, не заросла й помітно, що тут час від часу їздить потяг. Роблю фотографії напам’ять і пробую йти нею далі.

А вона, як відомо, вивести може аж до Підзамче (через Знесіння, звісно що).

Йду собі йду й за деякий час колія перетинається з автомобільною дорогою. Саме нею я спускаюся на вулицю Личаківську, а залізнична простягається далі.

Як бачимо старовинна колія існує й будемо сподіватися, що її ніхто з часом не буде демонтувати. Це ж раритет.

Автор статті: Vorobus.