Вчора наша команда «Нові імена» проводила фінальний поєдинок «Кубка Надії» з футзалу. Суперником був клуб «Альтернатива».

Це був один із ключових матчів усього сезону 2016/2017 років і до нього ваш покірний готувався з усією серйозністю.

Мало хто знає з якими проблемами Воробус зіштовхнувся напередодні гри. Настав час про них розповісти як і поділитися враженнями від фінального матчу.

Спершу про власний стан здоров’я. Те, що у мене є проблеми зі спиною – це давно відомі всім речі. Якраз із приходом весни хвороба загострюється.

Досить того що і так ледве догравав сезон, а тут ще й в суботу за два дні перед важливим матчем отримав побутову травму. Біль настільки була сильна, що в неділю цілий день лежав, а вчора ходив кульгаючи.

Проте, сильне бажання зіграти фіналі не давало спокою і на уколах таки вийшов на гру. Атмосфера фінальної гри відчувалася ще на вході у палац спорту «Галичина». Команди збиралися, організатори готували шоу.

Вийшов у старті.. і одразу ж кинувся в бій. Що цікаво, укол подіяв і протягом фактично цілого першого тайму болей не відчував.

Пропустили ми швидко. Гравець «Альтернативи» підступно пробив із-за меж штрафної і м’яч по-зрадницьки залетів у сітку воріт. Удару я не бачив, та й плюс «шкіряний» влучив у стійку і від неї вже був у воротах.

0-1 – програємо й прийшлося відігруватися. Було дуже важко це зробити, адже суперник постійно пресингував. І тут мене знову почала боліти спина, адже приходилося робити довгі закиди у штрафну.

Десь до добре, що мене у перерві змінили на іншого кіпера. Думаю до кінця дограти б не зміг.

По грі. Ключовим епізодом став другий гол від суперника. Перед тим вбивчий момент Володя Великий, але схибив. Гравці «Альтернативи» ж нас не пробачили.

Потім був п’ятий польовий гравець, поспіх, велика кількість помилок і в підсумку, таки буду відвертим, заслужена поразка.

Воробус знову програв фінальний матч. Шкода, але принаймні буде стимул рости далі, адже після гри на мене очікував приємний сюрприз.

Хто уважно читає блог, той знає, що у мене була мета зіграти в найсильнішому чемпіонаті міста Львова й отримати статуетку кращого воротаря у дорослому футболі.

Як ви, мабуть, здогадалися, по завершенні фінального матчу мені вручили приз кращого воротаря турніру. Приємно…

А щодо мотивації, то влітку буде знову чемпіонат і вже собі поставив за мету як мінімум обіграти клуб «Альтернатива» з яким нам швидше за все прийдеться знову грати.

Ну, і пора щось виграти у гранд-лізі. На «Нові імена» очікують зміни. Якими вони будуть зовсім скоро дізнаєтеся.

А поки лікую спину… і відпочиваю.

Автор статті: Vorobus.