Якщо хтось думає, що Воробусу набридло вести блог і я просто на нього забив, то ви помиляєтеся. Навіть не пригадую коли востаннє мав стільки різноманітних справ, що руки не доходять щось написати.

І лише коли з’являється вільна хвилинка, то неодмінно радую наших читачів новими публікаціями.

Така хвилинка з’явилася. І перше про що ми поговоримо, так це на філософські теми. Знову мене на них потягнуло.

Отже, чим зараз живу і про що думаю?

Перш за все минулих вихідних ходив на весілля до хорошого приятеля. Давненько не отримував такого задоволення від забав. Все пройшло так як потрібно: не було традиційних бійок, натанцювався досхочу, плюс сподобалася організація свята. Якщо у майбутньому буду робити весілля собі, то неодмінно візьму декілька приколів звідси.

Недаремно сказав тамада свята, що надворі 21 століття й треба все продумувати по-новому.

Суть – знайомство з новими людьми.

Відповідно й після весілля ліньки щось робити, тим більше працювати на роботі. Але, приходиться.

Гриби

Думаю вже лінивий знає, що в лісах Львівщини й не лише є велика кількість грибів. Як не оновлюю стрічку фейсбуку, то бачу лісові дарунки один краще іншого. Шкода, але у мене зовсім нема часу займатися подібним.

Прикольно було би поїхати в гори у будній день, але робота не дозволяє це зробити.

Ну, нічого. Відіграюся наступного року.

Футбол

Те, що зараз перебуваю у поганій формі – це факт. Чому так? Відпочинок затягнувся, плюс влітку у мене було дуже мало практики.

До початку нового сезону приблизно місяць, тому всіма можливими шляхами буду набирати форму. І вже восени чи у складі «Нових імен» чи іншої команди ( це вирішу найближчим часом) доведу громадськості що мене списувати ще рано.

Нові подорожі

Так склалися обставини, що у перший місяць осені не мав можливості кудись поїхати. За те у жовтні має все змінитися. Планую відвідати столицю нашої країни місто Київ щоб підтримати збірну України у матчі проти Хорватії, а також з’їздити в гори.

Пора би вже?

Приїзд Марсело

Порадував колега, який після трьох років перебування закордоном нарешті приїхав провідати Воробуса. Поговорити з ним нам було про що і ще буде?

Одним словом, життя триває…

Як казав відомий письменник, цитую: «Світ ловив мене, але не впіймав».

Автор статті: Vorobus.