Як відомо, сьогодні 17 листопада студенти цілого світу відзначають свято під назвою День студента.

Коли йшов зранку на роботу, то була свого роду ностальгія за миттєвостями, які безперечно можна назвати золотими. Жодних обов’язків, прокидаєшся зранку, збираєш речі й крокуєш у навчальний заклад щоб здобути освіту.

Не будемо ж тупими в цьому житті?

Після навчання ж все кардинально змінюється. Людина більше думає як ходити на роботу, заробляти гроші на проживання в цьому не легкому світі.

Проте, не будемо про сумне.

Вчора у рідному для вашого автора Львівському торговельно-економічному університеті відбувся ярмарок, присвячений якраз Дню студента.

Воробус не міг пропустити таку подію. На ярмарку вина бував, сиру, пива також, а от студентському вперше.

Подія відбувалася у головному корпусі, який розташований на вулиці Туган-Барановського, 10.

Коли піднявся на другий поверх, то не повірив свої очам. Людей було стільки, що яблуку точно не було де впасти.

Зустрічаю знайомого викладача, впізнає й каже, цитую: «Ігоре, ти запізнився на п’ять хвилин, треба було приходити раніше. Зараз вже нічого не побачиш».

Заспокою його, адже Воробус такий, що завжди викрутиться з будь-якої ситуації. Ще мить і я опиняюся у центрі подій.

Якраз триває святкова програма. Ох, і дівчат там було гарних. Одна краща іншої. Все-таки, недаремно кажуть, що жінки в Україні – найгарніші.

Та, не однією розважальною програмою відзначається ярмарка. Її фішка – смаколики та напої, які у переважній більшості ручної роботи.

Їх ціна символічна. Солодощі від 8-ти гривень, алкоголь від 15-ти.

Дегустую все це.

Веселить ще один викладач п. Орест, який, побачивши мене, одразу ж підходить привітатися. Приємно.

Ще мить і зустрічаю викладачів з якими нещодавно їздив у гори Олю, Наталю (запам’ятався її сирник) Оксану, а також Юрія Богдановича. Вони, як завжди, привітні.

Вже з ними пробую інші смаколики, роблю фотографії напам’ять.

Розважальна програма продовжується й тут мене «пробиває» на танці. Студенти танцюють з ректором. Це все ярмарок у торговельно-економічному університеті.

Не пасе задніх і ваш автор, який під пісню «Мамо, я закохався» йде у танок також.

Свято вдається на славу. Обов’язково прийду на такі заходи ще. Чому б і ні?

Автор статті: Vorobus.