Поєдинок між «Львівською політехнікою» та СумДУ вийшов надто емоційним.

Другий півфінал навряд чи очікувався таким же результативним, як перший. Але вже на старті зустрічі львів’яни, які теоретично були «андердогами» в цьому «політехнічному» дербі, створили кілька нагод біля воріт Сітнера, однак забити не змогли. У відповідь сумські футзалісти мали свої нагоди, які були більш гострішими, і Морикишка був змушений вступати у гру та рятувати своїх партнерів від голу. І варто зазначити, що небезпека йшла від другої четвірки, яка на початку гри була активною. Але парадокс у тому, що першими в цій грі пропустили саме представники Північної Слобожанщини. Це Панасюк змусив Сітнера капітулювати. Більше того – трохи згодом сумчани могли забити ще раз, але цього раз Легендзевич не зміг залишити свій «автограф» у сумських воротах.

Сумчани намагались відповідати швидкими атаками та свідомими «походженнями» на фол. І це приносило свої плоди – ближче до екватора першого тайму львів’яни вже мали чотири командних зауваження. На це галичани намагались відповідати акцентованими ударами по воротах. Наприклад, такий удар вдався Белозьорову, але ця спроба львівської «сімки» не стала результативною. Варто зазначити, що галицькі «політехніки» намагались діяти компактно у захисті, і представники СумДУ, мабуть, виявилися не готовими до цього. Але на 11-й хвилині підопічні Сергія Песоцького здобули право на дабл-пенальті, який реалізував Ігумнов. Хоча, заради справедливості, зазначимо, що той шостий фол, за який львів’яни отримали у свої ворота 10-метровий, зі сторони виглядав трохи сумнівно. Та як би там не було, а рахунок став рівним, і гра продовжилась. І вже скоро Белозьоров мав дуже хороший момент для того, щоб знову вивести галичан вперед, але з перспективної ударної позиції влучив у штангу. А трохи згодом вже Сітнер врятував СумДУ після дальнього пострілу від Легендзевича. Фактично в ці хвилини гра стала більш відкритою. Тому, забитий м’яч у будь-які ворота міг так чи інакше вплинути на перебіг подій у поєдинку. І на 17-й хвилині вперед вийшли футзалісти зі Львова. Це сталося після по помилки сумчан в обороні, якою скористався Панасюк. Для нього це був вже другий гол у цьому поєдинку, і на той момент він був дуже важливим. У СумДУ же, як і раніше, далеко не все виходило в атаці. А якщо сюди додати і той фактор, що Морикишка у деяких епізодах виручав «Львівську політехніку», то справи у сумчан були практично кепські. Але підопічних Сергія Песоцького знову врятував Ігумнов, який вдруге протягом першого тайму забив «десятку». Фактично це був «гол у роздягальню», оскільки за ті 58 секунд, що залишились до перерви, жодній з команд не вдалося схилити шальки терезів на свою користь, хоча сумчани, будемо відверті, були до цього близькі.

Після того, як гра поновилась, обидві команди забігали швидше, і в результаті цього львів’яни двічі ледь не забили. Чи варто казати, хто був на вістрі атаки? Правильно, Панасюк, який мав дві нагоди для того, щоб оформити хет-трик. Парадокс: багато хто чекав небезпеки від Легендзевича, а вона йшла від зовсім інших людей. Сумчани намагались не баритися з відповіддю, однак «пробити» Морикишку їм не вдавалося. А на 26-й хвилині СумДУ мав дуже хорошу нагоду для того, щоб вийти вперед. Зеленкевич побіг вперед та віддав пас на Зеленського, який не зміг влучити у ворота. А незабаром після цього емоції у футзалістів обох команд почали переходити межу, і внаслідок цього львів’янин Кулик отримав пряму червону картку. Це підвищило градус самої гри, до кінця основного часу якої на той момент залишалось ще дуже багато часу. Обидві команди почали йти в жорсткі стики, і гра почала потроху нагадувати м’ясорубку. А вже після екватору другого тайму сумчани почали потроху підтискати своїх опонентів. Іноді їх бажання забити переможний гол навіть виливалось у симуляцію, як це було у Бабиніна на 33-й хвилині, за що 2-й номер СумДУ отримав заслужений «гірчичник».

А на 36-й хвилині сумчани все-таки вийшли вперед. Це сталося після того, як передача Зеленкевича знайшла Катериніна, і той з «п’ятачка» влучив у ворота. Тепер львів’янам треба було відіграватись, і вони почали поспішати. На 37-й хвилині Панасюк наніс небезпечний удар по воротах Сітнера, але сумський голкіпер був на місці. А вже трохи згодом Морикишка почав підключатись до атак своєї команди у якості п’ятого. Однак, всі надії львів’ян зруйнувала помилка Легендзевича, яка призвела до голу Мисловського у порожні ворота. Однак, після цього невгамовний Панасюк знову перевірив пильність Сітнера, та той був готовий до такого розвитку подій. І, разом з тим, емоції на майданчику продовжували накалятись. Однак, за 12 секунд до фінальної сирени Мисловський фактично зняв усі питання щодо переможця «політехнічного» дербі та володаря другої путівки у фінал.

НУ «Львівська політехніка» (Львів) – СумДУ (Суми) – 2:5
Голи: Панасюк (4, 17) – Ігумнов (11 – з 10-метрового, 20 – з 10-метрового), Катеринін (36), Мисловський (36, 40)

НУ «Львівська політехніка»: Морикишка – Легендзевич, Косий, Ременець, Когус – Панасюк, Белозьоров, Мацько, Марцинюк – Кулик

СумДУ: Сітнер – Ігумнов, Прощенко, Колесник, Бабинін – Зеленкевич, Зеленський, Мисловський, Катеринін – Таранченко
Попередження: Косий (25), Марцинюк (30) – Катеринін (20), Ігумнов (26), Зеленський (29), Мисловський (30), Бабинін (33)
Вилучення: Кулик (26)

Джерело: 5 x 5.

Автор статті: Terentyev.