Ваш автор так забігався, що й забув за свято, яке з року з рік святкую. Якби не хороші друзі з Італії – п. Марсело й Вікторія, то знову був згадав за все через тиждень.

Хто з блогом Воробуса давно, то й знає, що 18 вересня у блогу день народження. У цьому році нашому ресурсу виповнилося рівно 9-ть років.

Ще досі пригадую, як будучи ще зовсім юним, я сів за комп’ютер й написав першу свою статтю з назвою «Всім привіт». Тоді я не вмів друкувати, тому не дивуйтеся за таку малу кількість розділових знаків.

Вже наступного дня було краще. Воробус розповів світові як побував з друзями в аквапарку. Стаття сподобалася читачам і коментарі просто таки посипалися.

Далі більше – розповідь про походеньки на пейнтбол. Писати мені настільки подобалося, що я описував все що бачу. Вже зараз дивлюся які статті мені підкидує. Невже це я писав? Виходить що так.

Пригадую ще як мій хороший приятель мене запитав, а скільки часу планую писати пости? Відповів ніби через місяць дасться чутися. Тепер вдумайтеся в цифри – 9 років. Не один, не два, не три, а 9 (!) років писанини фактично день в день.

Зараз більше працюю, тому й публікацій з’являється набагато менше. Тоді ж був просто фурор. Писати подобалося, читачів ставало більше. За два роки ресурс про Львів відвідало мільйон відвідувачів.

Минув час, задумався над дизайном, рубриками. Мало хто знає, що колись Воробус мав свій власний Інтернет-магазин, форум. Згодом від цих проектів довелося відмовитися. Було повністю змінено дизайн, створено рубрики, підрубрики й так далі.

Читаю зараз свою минулі статті й розумію, що це все історія. Завдяки блогу про мене багато хто дізнався. Навіть Воробусом більше називаються чим Ігорем. Дехто навіть каже «відомий». Принаймні одна людина така є.

Що далі? На даний момент пріоритетом нашого сайту є пости про моє життя, подорожі, навіть філософію. Від новин, про які всі давно знають стараюся потрохи відмовлятися. Стараюся викладати унікальний текст, аби людям було цікаво читати.

Закривати блог само собою ніхто не збирається. Будемо й на далі його вести. Найголовніше, щоб сил і часу на це вистачило.

Святкування? Говорив з друзями на це питання. Не знаю як зараз, а наступного року хочу зробити щось типу такого як було на два роки.

Хотілося би зібрати людей й згадати саме з ними все що було у попередні роки.

Автор статті: Vorobus.