А на вечір вівторка розповім про особливості виборчого процесу в Україні.

Як відомо, вже найближчої неділі, 31 березня, у нашій державі відбудуться президентські вибори. Відповідно, й зараз всі лише говорять про політику.

Як же мене злить, коли мене починають питати а за кого я голосуватиму? Це ж особиста справа кожного, а всім так і треба знати мою точку зору. Та й, якщо чесно, не треба про це нікому знати. Потім, якщо улюблений кандидат програє, то у Вашу сторону полетить шквал критики, будуть насміхатися й так далі. Знаю я наших людей.

Та, кандидати кандидатами, а ми повертаємося до наших пирогів – виборного процесу.
В останні роки ваш автор також бере участь у волевиявленні у ролі організатора.

Так ось, на моїй пам’яті вперше таке, що багато членів дільничої комісії реально тупить. Думав це лише так у мене, але ж ні. Мої знайомі, які теж працюють на виборах, постійно повідомляють про подібне.

Чому так відбувається? На минулих виборах у мене такого не було. Я приходив на засідання ДВК, був серйозний голова, все робили чітко тощо.

Відповідь на запитання вище проста – мала оплата праці членам комісії. Не всім, але таке питання виникає. Звичайно, якщо ти йдеш на вибори від фаворитів президентських виборів, то Вам заплатить і держава, і партія. Але, ж є приклади, коли людина йде на вибори від невідомого кандидата, її включають у склад комісії, потім їй кажуть, що гроші будуть від держави й вона відмовляється.

Як на мене, це все не серйозно. А потім набирають у комісії пенсіонерів, яким і так нічого робити вдома. Хоча, проти цих людей я нічого проти не маю. Найголовніше щоб все робилося вчасно й ніхто нікого не «напрягав».

Чому не хоче працювати молодь? Сучасна молодь хоче заробляти багато грошей, а бавитися в копійки вона не буде. Ну, такий вже зараз світ.

Політична агітація

З нею взагалі приколи. Сьогодні зранку їду на роботу, підходить до мене двірничка й питає, цитую: «Ігоре, а за кого там кажуть голосувати, бо я дивлюся телебачення й не знаю що робити».

Кожен канал має свого кандидата. Достатньо лише зрозуміти хто власник того чи іншого пулу. Тому, всі ці реклами до одного місця.

Що ще? Невідомо якою буде оплата за ці вибори. Комусь дають аванс, комусь ні, щоб не втекли ще до початку виборів.

Колись картки були вироблені ще до виборів, тепер ні. Плюс більше 30 кандидатів, це все треба рахувати.

Хоча, свого часу Ігор Воробус брав участь у парламентських виборах, то президентські для мене це ще квіточки. Одним словом, має бути весело.

Приколи та нові знайомства для мене гарантовані.

Автор статті: Vorobus.