Кілька днів назад поміж численних постів про політику, Володимира Зеленського та прогнозів від досвідчених і не дуже експертів майже непомітно проскочила цікава новина.

Кабмін ухвалив зміни до Українського правопису. Моя робота тісно пов’язана з написанням текстів, тому вона для мене була не менш важливою, ніж обрання президента. До речі, слово «президент» тепер треба писати з малої літери. Але про все по порядку.

Перш за все коротенько висловлю своє ставлення до змін. Я вважаю, що мова – живий організм, який постійно розвивається. Будь-який розвиток – це зміни. І добре, якщо вони йдуть на користь та спрощують всім нам життя. Але це в ідеалі. Наразі нові зміни не лише не спрощують користування мовою на письмі, а ускладнюють його. От ви всі, хто зараз читає ці рядки, вчили, що слова «екс-президент», «поп-музика», «міні-спідниця» пишуться через дефіс.

Тепер вже ні. Забудьте все, що знали, і вчіть правила заново. Писати всі ці слова тепер потрібно разом, без дефіса. Ну і кому, питається, заважала ця рисочка? Добре сьогоднішнім школярам – їм байдуже, яке правило вчити. А от тим, хто вже закінчив навчання, доведеться знову сідати за правопис і ретельно вивчати всі нововведення. Аби не стати в один «прекрасний» день неграмотним.

Йдемо далі. Слова «індик», «інший» отримують другий варіант написання: «индик», «инший». Особисто моя думка: у правописі не має бути жодної варіативності. Може бути лише один правильний варіант. Відповідно, всі інакші автоматично визначаються як неправильні. Це ж просто. Але ж ні, треба ускладнити. У нас, певно, найпростіший правопис з усіх європейських. Несолідно якось.

Туди ж – варіативність «ефіру» та «етеру», «Афін» та «Атен», «аудиторії» та «авдиторії». Та вже оберіть якийсь один варіант та уніфікуйте написання!

Фемінітиви. Славнозвісні «філологині», «математикині», «послині» та «членкині». Про це я вже висловлювалась в одному з постів. Вважаю це гендерним комплексом. Щиро розумію, що жінка не завжди була самостійною. Були часи, коли вона вважалась чимось другосортним, «додатком» до чоловіка. Для боротьби за рівні права з’явився феміністичний рух, завдяки якому сьогодні жінки рівні з чоловіками. Молодці дівчата! Честь їм та хвала. Але, погодьтесь, «послиня» та «членкиня» – то вже зовсім зайве. Краще б запровадили обов’язкове шанобливе звертання «пан» і «пані» замість «чоловіче» чи «дівчино», «жіночко». Як на мене, «пані професор» звучить набагато краще і достойніше, ніж «професорка».

Оновлені великі букви. Хтось відкрив Америку про написання релігійних понять «Бог» та «Свята Трійця» з великої літери. Наскільки я пам’ятаю, ці слова саме так і писались.

Йотування. Що це за «звір»? З голосними [j] буде передаватись на письмі літерами є, я, ї, ю. Наприклад, «проект» – вже неправильно. Правильно писати «проєкт».

Одним словом, сідайте пані та панове за підручники знову. Пригадуйте старе і вчіть нове, аби не видатись потім неуком. До речі, про старе. Вчора у вільному доступі з’явились питання ЗНО з української мови та літератури. Університет я закінчила 13 років назад. Тож вирішила перевірити, чи залишилось щось у пам’яті.

Тест можна скласти онлайн. З відведених 180 хвилин мені цілком вистачило години. З максимальних 200 балів набрала 158. Як на мене, досить непогано. Думала, буде гірше. Питання з мови не надто складні. А з літератури треба було добряче подумати. Наприклад, дається цитата з вірша – і треба визначити, кому з поетів вона належить. Або є тема твору – і потрібно обрати, якого саме. Якщо учень нормально вчився весь час, складнощів виникнути не мало б. А от ЗНО з математики я взагалі провалила. У мене не було відповіді на жодне із завдань. Але з цим предметом у мене завжди було поганенько. Тому абсолютно не здивована таким результатом.

Автор статті: Arwenita.